Більшість хворих на АГ навіть не підозрюють про проблему, оскільки гіпертонія часто не подає тривожних сигналів і протікає безсимптомно.
Тому так важливо регулярно вимірювати кров’яний тиск, передає ТСН .
Багато хто з нас недооцінює підвищення кров’яного тиску, проте гіпертонія — серйозний патологічний стан, що значно підвищує ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи, головного мозку, нирок та інших хвороб.
Тому не будемо легковажними. Все про гіпертонію та симптоми підвищеного тиску — далі в матеріалі.
Що таке гіпертонія
Гіпертонічна хвороба, або есенціальна (первинна) артеріальна гіпертензія (АГ) – це одна з форм артеріальної гіпертензії, діагноз якої встановлюється при виключенні симптоматичної (вторинної) гіпертензії. По суті це стійке підвищення цифр систолічного артеріального тиску до 140 мм рт. ст. та/або діастолічного — до 90 мм рт. ст. і більше.
Складає близько 40% всіх серцево-судинних захворювань. Більше 20% дорослого населення світу страждає на цю патологію.
Симптоми та ознаки гіпертонії
Головним симптомом АГ є біль голови. Це відбувається через звуження, спазму судин головного мозку. Також часті симптоми гіпертонії:
- звін у вухах;
- «мушки», «зірочки» перед очима;
- занепад сил;
- поганий сон;
- запаморочення;
- тяжкість та тиск у голові;
- сильне серцебиття
Дані симптоми артеріальної гіпертензії характеризують ранню стадію хвороби.
Ці ознаки мають невротичний характер.
Якщо не звернути увагу на ознаки артеріальної гіпертензії на ранній стадії, пізніше гіпертонія дасть про себе знати серцеву недостатність через виснаження серцевого м’яза через високий тиск.
Прогресуюча гіпертонія нерідко призводить до зниження гостроти зору, ураження судин головного мозку. Також в окремих випадках високий артеріальний тиск може призвести до паралічу, зниження чутливості кінцівок, спазму судин, крововиливу або тромбозу.
Причини гіпертонії
Чому виникає гіпертонія поки що точно не встановили. Існує ряд теорій вчених, які займаються вивченням цієї хвороби:
- мозаїчна теорія (передбачається поліетиологічність ГБ);
- нейрогенна теорія (ГБ – хвороба регуляції);
- об’ємно-сольова теорія (пов’язана з дисфункцією нирок);
- об’ємна теорія (в основі — гіперактивація симпатоадреналової системи);
- мембранна теорія (порушення вбудованих мембрану ферментних систем).
Чинники, які впливають виникнення АГ, такі:
- генетика;
- стрес та психо-емоційна напруга;
- високий індекс маси тіла (ожиріння);
- надмірне споживання солі;
- куріння;
- низька фізична активність (гіподинамія)
- зловживання алкоголем;
- недостатній вміст у їжі магнію, кальцію, вітамінів та мікроелементів;
- вік (атеросклеротична ураження судин).
Стадії гіпертонічної хвороби
Гіпертонія має три стадії розвитку.
1 ступінь гіпертонічної хвороби – тиск легко нормалізувати
Перша стадія гіпертонії характеризується періодичним підвищенням артеріального тиску, що досить легко нормалізувати. Показники тиску в середньому коливаються 140-170/90-100, у хворих виявляються такі симптоми як головний біль та безсоння. Часто люди не звертають уваги на підвищення тиску і не надають цьому значення, а причину головного болю та безсоння шукають в іншому.
2 ступінь гіпертонічної хвороби — підвищення тиску стає регулярним
Тиск збільшується регулярно в межах 170-200/105-110. На цій стадії може виникнути гіпертонічний криз — стан, при якому артеріальний тиск у людини підстрибує на 30% вище за стандартний. Причиною такого стрибка може бути фізичне навантаження, стрес чи зміна погоди.
3 ступінь гіпертонічної хвороби
Окрім регулярного підвищення тиску виражено змінюються судини. Тиск підстрибує вище за відмітку 200-230/115-120.
Наслідки та ускладнення АГ
Наслідки неконтрольованої гіпертонії можуть бути серйозними для серця. Надлишковий тиск призводить до втрати стінками артерій своєї еластичності та зменшення припливу крові та кисню до серцевого м’яза. Такий підвищений тиск та зменшення притоку крові можуть викликати:
- біль у ділянці грудей, також звану стенокардією;
- інфаркт, що відбувається при блокуванні надходження крові до серця, внаслідок чого клітини серцевого м’яза помирають від кисневого голодування; чим довше блокується кровообіг, тим серйозніша шкода для серця;
- серцеву недостатність, за якої насосна функція серцевого м’яза не може повністю забезпечити інші найважливіші органи кров’ю та киснем;
- серцева аритмія, яка може призвести до раптової смерті.
Гіпертонія (АГ) може також викликати інсульт, призводячи до розриву або закупорки артерій, що забезпечують кров’ю та киснем головний мозок. Крім того, гіпертонія може бути причиною ниркової недостатності, спричиненої ураженням нирок.
Діагностика гіпертонії
Більшість хворих на АГ навіть не підозрюють про проблеми з тиском. Тому так важливо своєчасно виявити її.
Діагностика гіпертонічної хвороби починається із всебічного обстеження. Воно дозволить виявити причини цього явища. З чого почати? Запишіться на прийом та консультацію сімейного лікаря. Він надасть направлення до кардіолога.
«Діагностувати АГ можна лише вимірюючи тиск регулярно і особливо, якщо людина погано почувається при змінах погоди. Тоді їй обов’язково потрібно звернутися до кардіолога, завести щоденник тиску та пульсу. Це допоможе визначити, чи є у пацієнта зміна тиску за зміни погоди і як він змінюється при змінах атмосферного тиску», – радить кардіолог Ганна Солощенко.
Крім моніторингу тиску, лікар може направити на додаткові аналізи:
- клінічні аналізи крові та сечі
- біохімія крові з обов’язковим визначенням ліпідного спектру (холестерин та різні типи ліпопротеїнів), дослідження рівня іонів (калій, натрій, хлор) та глюкози
- ЕКГ у 12 відведеннях (при необхідності – холтерівське моніторування)
- УЗД черевної порожнини та нирок з наднирниками;
- офтальмоскопія;
- ЕхоКГ.
Розширене обстеження необхідне визначення тяжкості гіпертонії, ступеня залучення органів-мішеней і виключення ризику симптоматичної гіпертонії.
Для запобігання та лікування гіпертонічної хвороби необхідно регулярно проходити медичні огляди.
Лікування гіпертонії
Лікування АГ – це не тільки контроль артеріального тиску, а й зміна способу життя, а також лікарська терапія.
Змініть режим дня. Хоча б мінімально. Займіться фізкультурою. Фізичні навантаження мають бути не надто інтенсивними, до 30 хвилин на день, але регулярними.
Лікарська терапія призначається одразу, якщо рівень підвищення артеріального тиску високий. Більшості пацієнтів необхідно приймати два та більше препаратів.
Лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією проводиться постійно, оскільки його скасування знову призведе до підвищення артеріального тиску.
Профілактика підвищеного тиску
Зверніть увагу на харчування та зниження ваги. Зменшіть споживання солі до 5 г на добу, обмежте споживання алкоголю та киньте курити.
Також потрібно зменшити споживання насичених жирних кислот та продуктів, багатих на холестерин. Експерти радять включити більше продуктів, які знижують рівень холестерину та мають безліч інших переваг для здоров’я серця: авокадо, горіхи, вівсянка, бобові. Додамо фрукти у своє меню.
Правила харчування при гіпертонії
Включайте в меню продукти багаті на кальцій (молочні знежирені продукти), калієм, магнієм, мікроелементами, вітамінами, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, хліб грубого помелу, висівки).
Не завадять і харчові добавки, що містять калій та магній, не слід рекомендувати для зниження артеріального тиску.
- Зерна та зернові продукти грубого помелу, харчові волокна їжте в кількості 7-8 порцій на день (порція – 100 г для всіх продуктів, крім насіння та горіхів, для них порція – 35 г).
- Свіжі овочі та фрукти — 4-5 порцій на день; молочні продукти, знежирені або з низьким вмістом жиру – 2-3 порції на день.
- М’ясо, курку чи рибу – до 2 порцій на день.
- Горіхи, насіння, бобові – до 4-5 порцій на тиждень.
- Обмежте вживання жирної їжі та солодощів.
Чим вище показник кров’яного тиску, тим складніше серцю. Тому правильно розставити пріоритети у своєму житті: здорові артерії, кровоносні судини і серцевий м’яз або атеросклероз (затвердіння артерій від накопичення холестерину), який може бути причиною серцевого нападу, серцевої недостатності, пошкодження очей і нирок.
іпертонічна хвороба поступово прогресує. Тому не зволікайте з профілактикою та лікуванням.