Не перший рік точиться суперечка між забудовниками та киянами, щоб збільшити висотність хмарочосів. Проте ландшафт київських гір є пам’яткою, яка стримує ці наміри.
Для захисту історичного ландшафту вздовж Дніпра у 2010 році створили пам'ятку «Історичний ландшафт київських гір та долини річки Дніпро». В її межах знаходиться близько 300 об'єктів культурної спадщини. Територія пам'ятки має особливі режими використання, зокрема обмеження висотності. Про це повідомляє спільнота «Спадщина».
Це дозволило визначити режими використання понад половини території історичних ареалів Києва. Інформація про ці обмеження міститься у містобудівному кадастрі, Державному земельному кадастрі та на інших ресурсах.
Щоб змінити ці обмеження, за оцінкою «Спадщини», пропонується «скоригувати» режими використання пам'ятки. Відповідну документацію проаналізувала докторка архітектури, віцепрезидентка Національної спілки архітекторів України Олена Олійник.
Які ділянки під загрозою висотного будівництва
Під загрозою збільшення висотності:
- ділянка на Нижньоюрківській (130-річний завод Ріхтерта). Автори «коригування» призначають допустиму висотність нового будівництва у 42 м. Проте це земля історико-культурного призначення, що примикає до зон охорони двох пам'яток й розташована на території вищезгаданої пам'ятки ландшафту. Нове будівництво має підпорядковуватись сформованому архітектурному середовищу або бути заборонене.
- ділянки на Грушевського. Вздовж вулиці Грушевського документацією встановлено дозвільні висоти до 25 м. Ці території знаходяться в межах пам'ятки ландшафту, в зоні археології, в буферній зоні Києво-Печерської Лаври, й безпосередньо межують з 23 пам'ятками. Зокрема з Маріїнським парком і палацом, Будинком Верховної Ради, Художнім музеєм України.
- ділянки на Князів Острозьких. Автори "коригування" пропонують збільшити дозволену висотність до 25 м на ділянці, що розташована на території комплексу Київського арсеналу. Ця територія знаходиться в межах пам'ятки ландшафту та археологічних зонах, і примикає до буферної зони пам'ятки ЮНЕСКО. Ділянка розташована на тих самих висотних відмітках, що й Верхня Лавра. Отже, будівництво має враховувати історичний ландшафт, і не перевищувати висоту традиційної забудови в 15 м.
Що кажуть про висотність забудовники
Нагадаємо, що 24 листопада цього року у приміщенні Подільської РДА представили проєкт будівництва Ріхерт&Парк на території колишньої цегельної фабрики.
На зустріч прийшла керівниця департаменту охорони культурної спадщини Київради Марина Соловйова, яка була проти появи на цій території 42-метрових споруд. За її словами, «висотність у центральній планувальній частині міста не може перевищувати 27 м, як це є в діючому Генеральному плані».
У відповідь на це представник забудовника нагадав, що підвищення висотності забудови регулюється не лише Генеральним планом міста, а також історико-містобудівним обґрунтуванням та проєктом, які підлягають погодженню у Мінкульті. Ця норма закріплена у згідно ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» в редакції до 1 січня 2019 року та Наказу Міністерства культури України №122 від 17 грудня 2012 року.
Виявилося, що забудовник має дозволи будувати на цій ділянці будинки висотністю від 27 до 60 метрів.
Свою позицію девелопер підкріпив тим, що замовив експертизу Українського державного інституту культурної спадщини. Висновки показали, що «майбутня забудова не лише не порушує пам’яткоохоронного законодавства, але навіть не перекриває для огляду жоден історичний ареал».
Щодо вулиці Грушевського, то там можуть знести будинок, з балкона якого 1919 року Михайло Грушевський проголосив IV універсал УНР. Ймовірно, що на місці споруди може з’явитися сучасна споруда для офісів із підземним паркінгом.