Російсько-українська війна показує наскільки більшає загроза для бронетехніки в умовах великої кількості дронів по типу камікадзе та FPV. Відтак комплекси активного захисту можуть стати відповіддю на виклик.
Війна в Україні показує, що безпілотники зі скидами та дрони-камікадзе ставлять все більшу загрозу для бронетехніки. Пошук захисту призвів до використання козирків, які прозвали "мангалом". Проте у світі вже багато років розробляють комплекси активного захисту, які можуть допомогти розвʼязати сучасну проблему на полі бою. Про це повідомляє The War Zone.
Комплекси активного захисту (КАЗ) — це набір датчиків, систем та зарядів, які мають виявляти та уражати загрози. Їх можна адаптувати для протидії безпілотників, зокрема за допомогою оновлення програмного забезпечення. Наразі Ізраїль вважають піонером та передовою країною в цій сфері.
У світі існує кілька розробок КАЗ:
- Trophy від Rafael Advance Defense Systems;
- StrikeShield від Rheinmetall;
- Iron Curtain від Artis;
- Iron Fist від Elbit Systems.
- Протитанкові загрози є основною ціллю для КАЗ. Система має швидко розпізнати загрозу та запустити протизаряд.
Все це відбувається набагато швидше, ніж може зреагувати людина й відбувається автоматизовано. В результаті техніка має невидимий захисний купол, який має захищати екіпаж.
Як захистити техніку від дронів?
У процесі російсько-української війни кожен день створюються нові відео ураження техніки різноманітними дронами. Системи навіть конкурують з артилерією на полі бою. Відтак комплекс активного захисту треба модифікувати чи дообладнати для боротьби з такими загрозами. В майбутньому загроза безпілотників буде лише зростати, вважають американські військові.
Демонстрація роботи КАЗ Iron Fist
Ізраїльська система Trophy наразі не може захищати танк чи іншу техніку від удару згори. Тому вона має обмежений потенціал для боротьби з дронами. Проте систему можна було б обладнати додатковими датчиками, що надасть купольний захист для машини.
Летальні загрози для танка M1 Abrams у 2040 році
Також є ще один вихід — створити лазерну або високопотужну мікрохвильову систему проти БПЛА. Така розробка так само має обмеження:
- ураження одним лазером однієї цілі;
- необхідність додаткового живлення;
- необхідність охолодження лазерної установки;
- потреба зменшити розміру мікрохвильової системи, щоб вона помістилась, наприклад, на танк.
Окрім цього безпілотники бувають різні. Якщо йдеться про коптер з гранатою, то він рухається повільніше за FPV-дрон. Тому треба створити різні датчики та алгоритми, які б дозволяли виявляти різноманітні типи загроз.
Також комплекси активного захисту треба обʼєднати в одну комплексну систему. Армія США працювала над таким рішенням під назвою Modular Active Protection Systems. Платформа може обʼєднати КАЗ, інфрачервоні засоби протидії, лазери та інші системи в єдину мережу, яка б діяла відповідно до типу та кількості загроз.
У підсумку автор пише, що наразі не існує системи, яка б прибрала всі загрози на полі бою. І наразі невідомо, яку роль відіграють комплекси активного захисту під час дискусії про загрозу дронів.
Нагадаємо, 14 грудня в мережі показали, як Trophy врятував танк Merkava 4 від ураження РПГ.
19 грудня ЗМІ писали, що США так і не визначились із комплексом активного захисту для Stryker.