Міністр Ігор Клименко підкреслив, що про повне гуманітарне розмінування не може навіть йтися, оскільки для цього потрібне повне завершення бойових дій.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розповів у міжнародний день просвіти з питань мінної безпеки про те, яким чином на сьогодні відбувається розмінування звільнених територій і скільки ще часу знадобиться, аби очистити Україну від наслідків російської агресії. На ці та багато інших питань очільник відомства відповів 4 квітня в інтерв’ю інформагентству "Інтерфакс-Україна".
Ключове запитання — коли
Найбільш непрогнозоване питання, за словами Клименка, це термін, який потрібен для ліквідації наслідків дії російських окупантів із замінування українських земель.
"Складне питання, бо поки тривають бойові дії, спрогнозувати неможливо. Особливо у прифронтових регіонах. От очистимо ми якийсь населений пункт, визначимо його безпечним, а потім знову обстріл. І все починаємо спочатку. Тому тут багато умовностей зараз", — уточнив міністр.
Клименко пояснив, що масштаби замінування залежать від періоду, протягом якого тривала окупація. І додав, що заходи із стабілізації на деокупованих територіях саме і починаються з розмінування, аби туди мали змогу повернутися населення, органи влади, підприємства, у тому числі аграрні виробництва.
Міністр пояснив, що розмінування — це процес, який має загалом три етапи: бойове, оперативне і гуманітарне.
"На бойовому етапі територію розміновують військові, просуваючись фронтом. На оперативному — поліцейські та рятувальники, коли проводять стабілізаційні заходи на деокупованих територіях. Гуманітарне розмінування — це вже повне глибоке очищення як землі, так і акваторій від вибухонебезпечних предметів", — уточнив Клименко.
Проте відразу підкреслив, що про повне гуманітарне розмінування не може навіть йтися, оскільки для цього потрібне повне завершення бойових дій на території країни.
Тож, за словами міністра, наразі терміново готується Державний реєстр територій, забруднених вибухонебезпечними предметами. Відповідає за цей документ Держслужба з надзвичайних ситуацій, куди МВС теж передає інформацію. Однак, на думку очільника МВС, вся інформація, що акумулюється у цьому реєстрі, має ще й верифікуватися Центром гуманітарного розмінування під кураторством Міністерства економіки.
Хто та як забезпечує розмінування
Наразі ДСНС щодня проводить розмінування за допомогою майже 400 одиниць різноманітної техніки.
"Із завершенням зими та стабілізацією погоди відновили роботу машин механізованого розмінування. Таких є 37. Я вже не один раз наводив приклад їх ефективності. Що один день роботи такої машини дорівнює 100 днів роботи вручну. Це суха статистика", — підкреслив Клименко.
І додав, що досить багато допомагають у цій справі міжнародні союзники і партнери, зокрема Японія, котра передає Україні спеціальне обладнання, спецтранспорт та спецекіпірування. Проте ключовим міністр назвав навчання українських піротехніків, обмін досвідом з фахівцями з інших країн. Він підкреслив, що покладатися лише на техніку неможливо, тому після машин території обходять сапери, від фахового рівня яких залежить досить багато, бо права на помилку в них немає.
"Об’єктивно спеціалістів-вибухотехніків не вистачає. У структурі МВС близько 2 тисяч саперів. Це і в ДСНС, і в Нацполіції та Національній гвардії. Плануємо збільшити їх кількість до 2800. Але це ж не просто навчити когось розміновувати. Їх потрібно якісно готувати, екіпірувати та координувати. Це системна робота", — уточнив Клименко.
Він зазначив, що за два роки повномасштабного вторгнення фахівці утілізували понад 780 тисяч вибухонебезпечних предметів, проте під час цих дій загинули 21 працівник ДСНС, а 87 отримали поранення. Тому, як підкреслив очільник відомства, використовуємо у цій справі якомога ширше новітні технології, зокрема дрони, космічні знімки тощо.
Наскільки правильно поводиться населення
Окремо міністр звернув увагу на те, що на мінах досить часто гинуть українські аграрії, які намагаються обробляти свої землі, не дочекавшись дозволу відповідних служб. Крім того, за словами Клименка, дивують й легковажні люди, які ігнорують заборону ходити в ліс, по гриби, купатися у водоймах або рибалити.
"Є й такі, яких згубила цікавість. Вони знаходять міну чи якийсь боєприпас і намагаються його розібрати прямо на місці або ж несуть додому. Навіщо — питання відкрите. Але за цю незрозумілу цікавість люди платяться як здоров’ям, так і життям", — констатує міністр.
Особливо акцентував Клименко на навчанні дітей безпекової грамотності, у тому числі у питання поводження з мінами, які мають вигляд дитячих іграшок, зроблені як пастки та ін. Наразі МВС розпочало разом із всесвітньою дитячою ороганізацією UNICEF мобільні класи безпеки.
"Це такі спеціалізовані автомобілі, оснащені цікавим візуалом про основні правила безпеки. Поліцейські та рятувальники проводять заняття для дітей, розповідають не лише про мінну безпеку, а й про булінг, домашнє насильство, правила дорожнього руху тощо. Вже працює 15 таких мобільних класів. Понад 55 тисяч дітей відвідали ці заняття. Крім мобільних, є ще й стаціонарні клас", — розповів Клименко.