Євроінтеграція Грузії опинилася під загрозою. 30 депутатів Європарламенту звернулися до верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля з проханням забрати у Грузії статус кандидата в члени EC.
Причиною став закон про “іноагентів”, який викликав хвилю протестів у країні, передає FREEДOM.
Рух Грузії до ЄС був синхронним з Україною та Молдовою. У 2014 році країна підписала угоду про асоціацію з Євросоюзом, у 2023 році — отримала статус кандидата в члени ЄС. Експерти повідомляють, що, попри проєвропейський курс Грузії, еліти країни більш орієнтовані на Москву
“Росії дійсно вдалося чинити тиск на громадянське суспільство, яке грузинська влада прагне представити партнерам Грузії як агентів революції, які намагаються повалити уряд, що мовчки слухає Росію, начебто сьогодні вона наш новий друг. Тож стає дедалі очевиднішим, що проблема не лише в російському законі, проблема в проросійському уряді або уряді, який схильний йти на поступки Росії та розвернути орієнтацію Грузії в бік Росії. А це саме те, проти чого протестує переважна більшість цієї країни”, — заявила президент Грузії Саломе Зурабішвілі.
Першого травня законопроєкт про “іноагентів” ухвалили в другому читанні в грузинському парламенті. Президент країни Саломе Зурабішвілі заявила, що, якщо за нього проголосують і в третьому читанні, вона накладе вето на документ. Аналітики впевнені, що, ухвалюючи такий закон, правляча партія “Грузинська мрія” хоче розчистити електоральне поле перед прийдешніми парламентськими виборами восени 2024 року.
“Грузинська мрія” планує знову отримати більшість. Для політиків із правлячої партії це питання виживання: у разі перемоги опозиція пригадає репресії проти неї за останні дванадцять років. Закон же про “іноагентів” значно обмежує ресурси опозиції та зменшує її шанси на перемогу”, — прокоментував ситуацію в Грузії оглядач міжнародної політики Володимир Кравченко виданню ZN.UA.
Але, як стверджують аналітики, ухвалюючи цей закон, грузинський уряд хоче не тільки втриматися при владі, а й догодити Москві. Експерти зазначають, що через нездоровий інтерес Москви до сусідніх країн Кремль посилює свій тиск, зокрема на Грузію та Вірменію, щоб ті відмовилися від прозахідного шляху. В результаті, на думку аналітиків, у Тбілісі посилиться тиск на громадянські свободи. Внаслідок цього постраждає не тільки грузинська, а й російська опозиція, впевнені експерти.
“У Грузії весь цей час перебуває велика кількість російської опозиції, яка виїхала з РФ. Звичайно ж Кремлю дуже не подобається, що тут перебуває така велика кількість російських опозиціонерів. Вони тут відкрили організації. Ці організації, які у РФ визнавали “іноагентами”, тепер визнаватимуть “іноагентами” і в Грузії. Це означає, що через цей закон велика кількість російської опозиції виїде з Грузії та її тут більше не буде”, — пояснив громадський діяч, директор фонду “Вільна Росія” на Південному Кавказі Єгор Куроптєв.
Своє віддалення від Заходу правляча партія “Грузинська мрія” аргументує тим, що він нібито хоче втягнути Тбілісі у війну. У відповідь помічник державного секретаря Сполучених Штатів з питань Європи та Євразії Джеймс О’Браєн заявив, що саме Москва втягує Грузію у війну Росії проти України. У коментарі “Голосу Америки” політик наголосив, що Кремль займається спорудженням військового порту на окупованій Росією території Грузії.