Великі російські підприємства “Сургутнефтегаз” і “Новатек” тепер можуть не розголошувати інформацію про свою діяльність. Путін підписав відповідний указ 11 листопада.
Рік тому в Росії, у відповідь на санкційну політику США, створили перелік компаній, які мають право засекретити свої дані. Тоді в списку їх було 46, інформує FREEДОМ.
118 російських компаній мають право не розголошувати інформацію про свій бізнес. Більшість перебуває під санкціями США та Європейського Союзу. Останнім доповненням до списку стали п’ять підприємств — “Сургутнефтегаз”; “Новатек” і його проєкти — “Ямал СПГ” і “Арктик СПГ 2”, а також Центральне конструкторське бюро “Лазурит” із Нижнього Новгорода.
“Росія почала приховувати деякі дані незабаром після того, як її війська увійшли на територію України в лютому 2022 року. Певні статистичні дані щодо нафти і газу, а також дані федерального бюджету приховують, тоді як банкам наказали обмежити розкриття інформації, оскільки Москва прагне обмежити свою вразливість до західних санкцій”, — з публікації агентства Reuters.
У березні 2024 року до списку занесли “Газпром”, “Газпромбанк”, “Газпром нафту” і дочірні підприємства, а в серпні ще півтора десятка підприємств, зокрема “Транснефть” та її дочок.
За правилами російського фондового ринку компанії, акції яких котируються на біржі, повинні розкривати свої фінансові результати, відомості про великі угоди та іншу важливу інформацію. Тепер вони мають право ці дані засекретити. На думку експертів, таким чином російська влада намагається, зокрема, приховати реальний стан справ: уникнути зайвої уваги до невдалих проєктів або збиткових угод.
Кремль зовсім не зацікавлений у тому, щоб росіяни знали про реальний стан справ в економіці. Адже країна зіткнулася з таким явищем як стагфляція — сумішшю стагнації та інфляції, пояснюють експерти.
“Якщо економічне зростання очистити від військового виробництва, то я погоджуся, що у нас стагфляція в класичному вигляді. Треба розуміти, що нічого корисного не виробляється. Танк зробили, і він згорів”, — з публікації видання “Новая газета. Европа”.
“Росія повним ходом вступає в процес стагфляції — наймерзеннішу ситуацію, яка тільки можлива: застій в економіці за високої інфляції. Як із цього вийти — ніхто не знає. Стагфляція — це дуже важка ситуація. З одного боку, боротися зі стагнацією, впорскуючи гроші в економіку, але при цьому ти збільшуєш інфляцію, і тоді немає сенсу взагалі щось робити. А якщо ти борешся з інфляцією, затискаючи грошовий потік, тоді посилюється стагнація, тому що немає грошей на розвиток економіки. Тобто, ти одночасно приймаєш проносне і снодійне і намагаєшся при цьому почуватися добре”, — пояснює доктор економічних наук, професор Ігор Ліпсиц.
Величезні бюджетні вливання у військово-промисловий комплекс (ВПК) призвели до девальвації рубля, підвищення облікової ставки, безперервного зростання цін і падіння економіки.
“Росія загнала себе в ситуацію, коли вона йде в зону архаїки — йде в минуле. Джерела грошей закінчуються: у 2024 році сильно виснажився Фонд національного добробуту. Якщо ви знаєте, Міністерство фінансів оголосило, що в нього буде значно більший дефіцит бюджету цього року — між 3 і 4 трлн. І вони збираються підвищити податки, як ви знаєте, з майбутнього року — податок на прибуток. Але тут є одна тонка деталь. Розрахунок виходить із того, що торік вони мали стільки-то компаній і стільки-то прибутку, за ставки [ключової] 20% отримали стільки-то, а за ставки 25% отримають на чверть більше. Але це чудовий розрахунок, який не враховує, що частина компаній може просто померти”, — наголошує Ігор Ліпсиц.
Першими в такій ситуації постраждають бюджетники, пенсіонери, росіяни, які мають кредити, а також представники малого та середнього бізнесу, кажуть економісти. При цьому втрати торкнуться всіх галузей російської економіки: одні постраждають менше, інші більше. Не виключають експерти й того, що в Росії незабаром введуть регульоване ціноутворення, що остаточно вб’є російський ринок.