Санкції проти Білорусі скорочують можливості Росії. Тому що жорсткіші європейські обмеження щодо Мінська, то складніше їх обійти Москві.
Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. За його словами, після того, як 1 липня набули чинності нові обмеження, Росії стало набагато важче вдаватися до антисанкційного шахрайства, інформує FREEДОМ.
Доходи російських компаній впали на третину: мінус 36% за 2023 рік. Усі підприємства країни-агресора за 2023 рік заробили 814 трильйонів рублів — це близько 9 трильйонів доларів за нинішнім курсом.
Водночас ще 2022 року доходи російських компаній становили приблизно 14 трильйонів доларів, знову ж таки, за нинішнім курсом. Це дані аналітичного порталу Федеральної податкової служби Росії.
Причина падіння — санкції. Найболючіші з них ті, які спрямовані на можливості країни-агресора експортувати енергоресурси, каже економіст Еліна Рибакова.
“Зараз, думаю, найнеприємніші санкції — проти танкерного флоту РФ. Тут потрібно докладати більше зусиль. До війни близько 80% російської нафти, яка йшла морем, обслуговувалося західними суднами. А з весни 2022 року РФ почала збирати нові судна. І зараз уже понад 70% російської нафти, яка йде морем, припадає на так званий тіньовий танкерний флот. Цей захід [санкції проти суден Росії] дуже важливий. Це великий тиск на бюджет РФ”, — наголосила директорка Київської школи економіки з міжнародних програм Еліна Рибакова в інтерв’ю виданню Forbes Ukraine.
Після американських санкцій, ухвалених 12 червня щодо семи компаній, які будують заводи з переробки природного газу в Росії, і 14-го санкційного пакету ЄС, яким Брюссель заборонив перевалку російського скрапленого природного газу на території Євросоюзу для транспортування до третіх країн, російський експорт СПГ переживає не найкращі часи. Тому в обхід санкцій у сфері торгівлі енергоресурсами Москва почала створювати тіньовий флот і для продажу газу.
У недалекому майбутньому країни-партнери України можуть ввести обмеження щодо напівлегальної газової російської флотилії.
“Я припускаю, що вони спробують скористатися ось цим “північним шляхом”, возити скраплений газ своїм споживачам, які раніше купували його після експорту в Європу. Мова про Китай і про Індію. Можна здогадуватися, наскільки зросте це перевезення, транспортні витрати, тому що “північний шлях” не такий легкий”, — зазначає економіст, радник президента України (2019-2024) Олег Устенко.
Крім санкцій проти російських газопереробних підприємств, на саміті “Великої сімки” (G7) США оголосили про вторинні економічні обмеження. У фокусі Вашингтона — глобальні банки, які продовжують працювати з Росією, і санкції проти Московської фондової біржі, які, фактично, зупинили вільну торгівлю доларом США. У Центробанку країни-агресора визнають: ситуація критична.
Російська економіка продовжує триматися на плаву насамперед завдяки масштабним вливанням у військово-промисловий комплекс (ВПК). Але така стратегія здатна запобігти колапсу тільки в короткостроковій перспективі, впевнені в Європейській Комісії. Через два-три роки наслідки західних санкцій для Росії будуть вкрай важкими.
“Ми бачимо радше трансформацію російської економіки, а не колапс. Вона трансформується в економіку війни, змінюючи міжнародні відносини, сектори, пріоритет, щоб відповісти на потреби війни. Ви не можете вирішити брак технологій у низці промислових секторів за допомогою озброєння з Північної Кореї. Це так не працює. У перспективі на кілька років російська економіка буде сильно страждати від наслідків санкцій”, — зазначила єврокомісар з питань економіки Паоло Джентілоні в коментарі агентству “Укрінформ“.
Економіка Росії вже перегріта, але до кризи ще далеко, каже економіст Еліна Рибакова. Але економічна криза — все ж можлива. За її словами, для розвитку такого сценарію необхідно, щоб Захід не обмежив, а перекрив експорт нафти з країни-агресора.