Багато дачників хоча б раз використали попіл для підвищення врожайності, поліпшення якості ґрунту або боротьби зі шкідниками.
Компонент став настільки популярний, що його буквально пхають скрізь, не замислюючись про користь або можливу шкоду для рослин.
Наприклад, є культури, яким попіл протипоказаний. Дачники стверджують, що цей компонент корисний для картоплі. Він підвищує крохмалистість бульб. Але застосовувати попіл потрібно з розумом і використовувати тільки в тих випадках, якщо ґрунт дуже кислий.
Є цілий список інших рослин, які не можна підгодовувати попілом. До них входять:
- гортензія;
- рододендрон;
- конвалія;
- фіалка триколірна;
- деякі сорти троянд та лілій;
- хвойні культури;
- садові ягоди, що походять від лісових (брусниця, лохина, журавлина, чорниця);
- ялівець.
Справжнім «золотом» попіл є, коли йдеться про розкислення ґрунту. В іншій ситуації він може стати справжнім «злом» для рослин.
Найчастіше застосовують попіл від спалювання деревини, торф’яних брикетів, соломи, рослинних залишків, які мають лужну реакцію. Така “добавка” може зашкодити посадкам, які ростуть на ґрунті з високою лужністю. Тому важливо не перестаратися при внесенні попелу. Максимальна доза – 1 л на 1 кв. м.
Крім того, компонент є довгограючим засобом, який виконує роль нейтралізатора кислотності протягом 2-4 років. Щорічне рясне внесення попелу призводить до залужування ґрунту.
Негативну роль попіл набуває при спільному використанні з азотними мінеральними добривами, гною та настоєм трав. І тут попіл буквально витісняє необхідний рослинам азот.