Жінки століттями були позбавлені багатьох привілеїв, які були у чоловіків і навіть їхнє тіло часто було для них в'язницею.
Недавнє дослідження вчених показало, чи змінилася ситуація на сьогоднішній день і які обмеження досі переслідують їх.
Протягом усієї історії людства суспільство встановлювало різні форми контролю над жіночим тілом — від диктування відповідного одягу до обмеження репродуктивних прав. Цей контроль часто обумовлений тим, що жінки розглядають свій тілесний вибір через призму моралі, що меншою мірою стосується чоловіків. Ця невідповідність може пролити світло на більш суворі суспільні судження і правила, з якими стикаються жінки щодо свого тіла, пише PsyPost.
Доктор Текла Моргенрот, доцент кафедри соціальної психології Університету Пердью, спробувала зрозуміти витоки цих гендерних обмежень. "Ми спостерігаємо численні обмеження тілесної автономії жінок в усьому світі — набагато більші, ніж у чоловіків, — зазначила Моргенрот, — це стосується й унікальних для жінок форм поведінки, як-от доступ до абортів, але навіть у діях, які стосуються представників обох статей, існують розбіжності. Наприклад, для чоловіків топлес на пляжі — звичайна справа, а для жінок — неприйнятна".
Для вивчення цього феномена вчені провели два дослідження у США. У першому дослідженні взяли участь 335 осіб, які оцінювали різні види поведінки, деякі з яких були пов'язані з тілом (наприклад, нанесення татуювання, публічна поява топлес), а інші — ні (наприклад, засмічення, запізнення). Учасники оцінювали моральні наслідки цих вчинків з огляду на те, хто їх здійснює — чоловік чи жінка.
Результати, опубліковані в журналі European Journal of Social Psychology, показали, що поведінку, пов'язану з тілом, частіше розглядають як моральну проблему, коли вона асоціюється з жінками, ніж із чоловіками. Ця закономірність зберігалася навіть після врахування соціальної прийнятності, що свідчить про явну моралізацію жіночого тіла.
Другий етап дослідження був присвячений публічному топлес — контексту, в якому тілесна автономія жінок часто обмежена, тоді як чоловіки не стикаються з подібними проблемами. Дослідники виявили, що учасники частіше вдавалися до моральних доводів під час оцінки жіночого топлесу порівняно з чоловічим. Крім того, люди з вищим рівнем доброзичливого сексизму — форми забобонів, що ідеалізують жінок у традиційних ролях, були більш схильні моралізувати саме жіноче тіло.
Ці результати дають змогу припустити, що суспільні тенденції до моралізації жіночого тіла сприяють підвищеним обмеженням і судженням, з якими вони стикаються. Розуміння цієї упередженості має вирішальне значення для вирішення проблеми нерівних стандартів, що накладаються на тілесну автономію, вважають автори. Це дослідження чітко показує масштаби морального осуду жіночого тіла і дає змогу зрозуміти суспільні механізми, які закріплюють ґендерну нерівність щодо тілесної автономії в різних куточках світу.