Пам’ятаєте, у дитинстві була гра “зіпсований телефон”: діти сідали у ряд, і слово ведучого передавали від одного до іншого. І ми завжди дивувалися, чому ж до останньої людини доходило зовсім інше слово. Можливо, у когось проблеми зі слухом, або хтось не може чітко вимовити загадане слово? Цілком можливо. І ось усі ми вже давно виросли, але грати у “зіпсований телефон” не припинили.
Перешкоди комунікації
Кожен з нас інтерпретує отриману інформацію по-своєму. Річ у тім, що ми не просто сприймаємо потік інформації, ми її пропускаємо через свій досвід. Наприклад, молодий чоловік каже, що він ще не готовий до серйозних стосунків, а його дівчина чує від нього, що він хоче з нею розлучитися. Але насправді для нього серйозні відносини — це родина, спільне майно і зустріч старості, а для дівчини — просто бути разом і кохати одне одного. Вони по-різному бачать одну і ту саму ситуацію, тому що виховувалися за різних умов, у них вкладалися різні установки.
Фільтр
У нашій свідомості є “фільтр”, який відкидає інформацію, яка суперечить нашим поглядам. Іноді він може зіграти з нами злий жарт. Типовий приклад — молода пара, у якій молодий чоловік є абьюзером: він контролює кожен крок своєї дівчини, не пускає її нікуди і постійно щось забороняє робити. А дівчина вважає, що нескінченно у нього закохана і усі його обмеження — прояв кохання, вона хоче у це вірити, хоча насправді все зовсім не так.
Ми не хочемо слухати
70 % нашого часу (без урахування сну) ми проводимо у вербальному спілкуванні. Ми вступаємо у комунікацію, часом навіть не помічаючи цього. Спілкування може здійснюватися не лише за допомогою слів, але і жестів. Випадковий перетин поглядів у метро — теж спілкування. І така регулярна комунікація вимотує. Концентрація уваги знижується, і ми можемо упускати якісь деталі з розмови та сприймати її не так.
Емоції
Спілкування здійснюється за допомогою мови. Мова — це інструмент, набір знаків і символів, який допомагає людям спілкуватися між собою. Але мова не позбавлена емоцій, іноді вони не просто втручаються у розмову, а захоплюють її. Таке можна бачити на прикладі сварки, коли негативні емоції перемагають і настільки переінакшують сприйняту інформацію, що втрачається початкова думка.
Додумування
Ми усі дуже полюбляємо додумувати за інших. Замість того щоб розпитати і з’ясувати ситуацію, ми починаємо вмикати свою власну фантазію, будувати припущення і йти від наявних фактів. За цим можуть стояти різні страхи, невпевненість у собі і багато інших проблем. Часто можна спостерігати, як дівчата додумують за юнаків: “Ні, такі як я йому не подобаються, його колишня дівчина набагато гарніша за мене, він на мене навіть не подивиться”, але ж неможливо знати таку інформацію за іншу людину. Можливо, все зовсім не так. Власний страх бути відкинутою або якийсь комплекс змушує дівчину вважати, що від такого хлопця їй ніколи не дочекатися уваги, хоча він вже непогано з нею спілкується.
У спілкуванні беруть участь як мінімум двоє, і слухати треба вміти. Якщо ми не можемо повною мірою зрозуміти людину, то ми можемо хоча б спробувати наблизитися до цього за допомогою питань. Активне слухання допомагає нам з’ясувати якісь моменти, розгорнути розповідь, витягнути із співбесідника важливі деталі. Треба від простих слів перейти до їх змісту.