Більшість городників стикається з тим, що звичні кущі огірків, висаджені в травні, вже до серпня втрачають силу. Хочеться ж мати свіжу зелену хрустку продукцію до самих заморозків. Для цього потрібно лише трохи спланувати посадки і можна без проблем виростити пізні огірки. Це не складно, якщо знати декілька важливих нюансів.
Усіма нюансами поділилася редакція "Ми-Україна".
Коли настає час для сівби пізніх огірків і які сорти обрати
Оптимальний варіант — це висіяти розсаду у червні, а в другій половині липня посадити насіння безпосередньо в ґрунт. Такі кущі почнуть плодоносити вже наприкінці серпня або на початку вересня, даруючи огірки навіть тоді, коли ранні посадки вже вичерпали себе.
Для пізнього вирощування найкраще підходять гібридні сорти, марковані як F1. Вони не потребують запилення, стійкі до хвороб, добре переносять зміну погоди та дають щедрий урожай навіть за умов обмеженого сонячного світла. Найшвидше достигають "Мальчик з пальчик" — цей сорт дає до 14 кг з квадратного метра за два місяці, а також "Кураж", що дає зеленці вже через 35–39 днів після появи сходів.
Серед інших перевірених варіантів — "Ажур", що вирізняється хрусткими й солодкуватими огірками, "Баночний" — з міцними кущами та овально-циліндричними плодами, які ідеально підходять для консервації, а також "Теща" — його урожайність досягає до 12 кг/м², а плоди без гіркоти й пожовтіння. Для регіонів із прохолодним серпнем підійдуть "Салтан" та "Буян" — сорти з підвищеною холодостійкістю.
Як підготувати насіння та доглядати за рослинами
Щоб огірки краще переносили погодні перепади, насіння варто загартувати. Для цього його загортають у марлю та поміщають у холодильник при температурі –1…–2°C. Також корисною буде дезінфекція, наприклад, витримування в слабкому розчині марганцівки протягом 10 годин.
Полив пізніх огірків потрібно організовувати з урахуванням погодних умов. У спекотні дні достатньо зволожувати грядки раз на 2–3 доби. З настанням холодів — раз на тиждень, а у вересні — лише декілька разів на місяць, щоб уникнути загнивання коренів. У серпні підживлення слід поступово обмежувати, замінивши їх на позакореневі обприскування розчином сечовини (15 г на 10 л води). Для підвищення стійкості до стресів застосовують спеціальні препарати, а від холодів рятує мульча з компосту завтовшки 5–6 см.
Щоб не виснажувати рослину, плоди краще збирати ще молодими, не даючи їм переростати. На одному кущі бажано залишати не більше 12 зеленців. Такий підхід дозволяє продовжити плодоношення до самих заморозків без додаткових зусиль.