Північнокорейський диктатор Кім Чен Ин відвідає військовий парад у Китайській Народній Республіці (КНР), присвячений 80-річчю закінчення Другої світової війни. Як зазначає агентство Bloomberg, ця поїздка є унікальною.
Адже під час свого візиту він буде в одному ряду з різними лідерами країн, зокрема зі своїм союзником кремлівським диктатором Путіним. Що стоїть за цим візитом, розбирався телеканал FREEДОМ.
Найбільша багатостороння дипломатична подія, в якій коли-небудь брав участь Кім Чен Ин. Так охарактеризувало агентство Reuters візит диктатора Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР, Північна Корея) до Китаю на військовий парад, присвячений 80-річчю закінчення Другої світової війни. Для нього це буде перша з 2019 року офіційна поїздка до КНР. Сі Цзіньпін і Кім Чен Ин не зустрічалися особисто понад шість років.
“Китай і КНДР — дружні сусіди, поєднані горами та річками. Ми тепло вітаємо генерального секретаря Кім Чен Ина, який прибув до КНР для участі в урочистостях з нагоди Дня Перемоги, присвячених 80-річчю перемоги у Війні опору китайського народу японським загарбникам і Всесвітній антифашистській війні”, — сказав помічник міністра закордонних справ Китаю Хун Лей.
Для Кім Чен Ина поїздка до Пекіна — шанс вирватися з ізоляції і стати в один ряд з лідерами країн. Нехай і нерукопожатними: серед гостей параду Олександр Лукашенко, іранський президент Масуд Пезешкіан, глава м’янманської хунти Мін Аун Хлайн і, звичайно, кремлівський диктатор Путін. За даними Reuters, для Кіма і Путіна це стане першою спільною публічною появою поруч із Сі Цзіньпіном, що можна розглядати як демонстрацію колективного виклику Заходу. Напередодні візиту кремлівського диктатора до Китаю прибув глава Державної Думи РФ В’ячеслав Володін. З ним особисто зустрівся голова КНР, заявивши, що сторони повинні розвивати свою традиційну дружбу і ще більше поглиблювати стратегічну взаємну довіру.
“Китай і Радянський Союз, будучи головними театрами воєнних дій в Азії та Європі під час Другої світової війни, понесли величезні національні жертви в боротьбі з японським мілітаризмом і німецько-фашистською агресією та зробили значний внесок у перемогу в Другій світовій війні. Обидві сторони повинні розвивати свою традиційну дружбу і ще більше поглиблювати стратегічну взаємну довіру, щоб спрямувати міжнародний порядок до більшої справедливості та рівноправності”, — заявив голова КНР Сі Цзіньпін.
За даними The Moscow Times, Путін везе до Пекіна і конкретне прохання: переконати Сі Цзіньпіна збільшити торгівлю з Росією. Оскільки цього року товарообіг вперше з початку війни просів на 8% за пів року. Водночас люб’язні заяви Пекіна на адресу Москви, як зазначають аналітики, розраховані скоріше на внутрішнього глядача, ніж на реальні сигнали світу.
“Я думаю, що це меседж для внутрішньої пропаганди постсоціалістичних або комуністичних режимів. Таких, як режим у Росії. Можна ще почути про хороший рівень життя в Північній Кореї, а також про їхнє лідерство”, — припустила політтехнологиня Катерина Одарченко.
Військовий парад у КНР відбудеться 3 вересня. Як пише Bloomberg, Сі Цзіньпін готується показати новітню зброю: від протикорабельних ракет і бойових дронів до балістики з ядерними боєголовками. У цієї демонстрації подвійне завдання: вразити потенційних покупців і продемонструвати військову міць. Але, на думку аналітиків, це лише вітрина — в реальний бій Пекін ці арсенали пускати не збирається, до справжньої агресії він не готовий.
“Китай зараз більш залежний від західних країн, тому розв’язувати глобальну війну або навіть відкрито підтримувати Росію не буде. Але в майбутньому, як обговорюється у Вашингтоні, такий ризик є, виходячи з особливостей їхнього авторитарного режиму: загального контролю Комуністичної партії, абсолютної відсутності опозиції та наростаючого економічного потенціалу”, — розповіла Катерина Одарченко.
Хоча Китай і не готовий до відкритого військового протистояння, він нарощує вплив через економічні союзи, такі як Шанхайська організація співробітництва (ШОС) і БРІКС. Головна мета Пекіна — зібрати навколо себе якомога більше країн для протистояння США. Для цього він використовує стратегію кредитування найбідніших держав так званого глобального Півдня. З 2000 року Китай видав позик на суму понад трильйон доларів, з них 418 млрд під заставу. За даними The Guardian, у 2025 році країни, що розвиваються, повинні виплатити Пекіну 35 млрд боргу, і 22 млрд з них припадають на 75 найбідніших держав світу.