Доходи федерального бюджету Росії від продажу нафти та газу в серпні просіли на 35 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це пише The Moscow Times із посиланням на дані російського уряду. За підсумками перших восьми місяців 2025 року нафтогазові доходи Росії склали 6 трильйонів рублів.
Це на 20 відсотків менше, ніж рік тому. Новим ударом для нафтової галузі країни-агресора стане оновлена цінова стеля на продаж російського палива. З 3 вересня Євросоюз знизив граничну ціну на російську нафту, яка тепер коштуватиме 47,6 долара за барель замість 60, повідомляє FREEДОМ.
Країни, які ввели новий прайс-кеп, забороняють своїм компаніям надавати послуги з перевезення або страхування російської нафти, якщо її ціна перевищує встановлений ліміт.
“Ліміт тепер становить 47,6 долара за барель замість попередніх 60 доларів. Таке рішення було ухвалено раніше в межах 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії. Ми вдячні європейським партнерам за те, що врахували рекомендації нашої санкційної групи щодо зниження стелі цін на нафту Росії”, — написав керівник Офісу президента України Андрій Єрмак у Telegram.
Обмеження діятиме для контрактів, укладених після 20 липня. Для угод, підписаних до цієї дати, зберігається стара цінова стеля в 60 доларів за барель — до 18 жовтня 2025 року. Верхня межа для нафтопродуктів залишилася незмінною: 100 доларів за барель бензину, гасу, дизельного пального і 45 доларів для мазуту, гудрону, бітуму. Це рішення Євросоюзу, яке країни-члени погодили наприкінці липня.
“Санкції — це те, над чим потрібно постійно працювати, оскільки існують способи їх обходу. Тому нам потрібно знаходити нові способи імплементації санкцій, які ми затвердили, і це частина природного процесу”, — пояснила представниця Європейської комісії Аріанна Подеста.
До обмеження також приєдналися Швейцарія, Великобританія і Канада.
“До числа нових осіб і організацій, які підпадають під санкції [Швейцарії], входять російські та міжнародні компанії, що керують суднами тіньового флоту, трейдери російської сирої нафти та постачальники російського військово-промислового комплексу, зокрема з третіх країн”, — ідеться в повідомленні на сайті Федеральної ради Швейцарії.
Також введення нової стелі на російську нафту прокоментували у Великій Британії.
“Рішення знизить фіксовану ціну на сиру нафту, що безпосередньо вдарить по доходах Росії від продажу нафти. Це обмежить діяльність путінської нафтової галузі, що призведе до зниження ринкової вартості російської сирої нафти та завдасть шкоди найважливішому джерелу фінансування незаконної війни Кремля проти України”, — зазначили в уряді Великої Британії.
Раніше цінову стелю було зафіксовано на рівні 60 доларів за барель. Але нова формула динамічна: тепер прайс-кеп становить 85% від середньоринкової ціни на нафту за останні три місяці. Наступного разу граничну ціну мають оновити 15 січня 2026 року.
“Ефект 18-го пакета нам ще належить оцінити та побачити, наскільки працює. Але вже зараз можна з упевненістю говорити, що сам по собі 18-й санкційний пакет коштуватиме росіянам до кінця року 10 млрд мінімум”, — цитує агентство “Укрінформ” уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка.
Зміна прайс-кепа стане додатковим фактором впливу на і без того ослаблену нафтову галузь Росії. Спочатку Мінфін країни-агресора 2025 року планував отримати до 11 трлн рублів нафтогазових доходів. Це близько 135 млрд доларів за нинішнім курсом. Але прогноз довелося скоротити майже на чверть. Тільки за перше півріччя 2025 року прибутки російських нафтовиків обвалилися на 50% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Ключові чинники: здешевлення нафти Urals із 70 доларів у січні до 59,8 долара у червні (мінус 30% у рублях), західні санкції, падіння експорту (постачання до Китаю скоротилося на 11% у фізичних обсягах та на 24% у грошовому), а також дефіцит танкерів і перевантаженість портів”, — заявили в Службі зовнішньої розвідки України.
Прибуток від продажу нафти становить до чверті загальних доходів федерального бюджету Росії і є найважливішим джерелом грошових надходжень для Кремля. А тому падіння прибутковості, впевнені в українській розвідці, загрожує розширенням бюджетного дефіциту, скороченням інвестицій у стратегічні проєкти та уповільненням економічного зростання країни-агресора.