Вартість продуктів харчування в Україні досягла рекордних рівнів. За минулий рік ціни на продовольство зросли більш ніж на 20%, а на окремі товари – ще значно сильніше.
В результаті багато продуктів у вітчизняних магазинах коштують дорожче, ніж у країнах Європи. І це за високого курсу євро та враховуючи вартість логістики.
Наприклад, літр молока в польській мережі Biedronka можна придбати за 28,6 гривні, що вдвічі дешевше, ніж в українських супермаркетах, а банани там коштують трохи більше 44 гривень, тоді як у нас їхня ціна сягає 70 гривень. При цьому деякі товари, як-от яйця, дешевші в Україні. Однак загальна картина виходить не на користь українських цінників.
Вітчизняні виробники скаржаться на труднощі воєнного часу, зростання собівартості продукції, а також на величезні торгові націнки.
Порівняльні приклади цін:
-
Яловича вирізка: В Італії (Lidl) – 263 грн/кг, в Україні – до 1000 грн/кг.
-
Молоко: В Польщі (Biedronka) – 28,6 грн/л, в Україні – приблизно вдвічі дорожче.
-
Свиняча лопатка: В Польщі (Biedronka) – близько 147,5 грн/кг (за акцією), в Україні – 234-249 грн/кг.
-
Банани: В Польщі – 44,6 грн/кг, в Україні – до 70 грн/кг.
-
Персики: В Італії – близько 80 грн/кг, в Україні – 120-140 грн/кг.
-
Хліб (500 г): В Польщі – близько 30 грн, в Україні – 43-49 грн.
Водночас такі продукти, як овочі та яйця, у Європі зазвичай дорожчі. Наприклад, десяток яєць у Польщі коштує понад 110 грн, тоді як в Україні – 68-78 грн.
Чому в Україні такі високі ціни на їжу?
Експерти та виробники наводять кілька ключових причин:
-
Експортна орієнтація. Україна є великим експортером сировини (зерно, олія тощо). Експорт за світовими цінами робить її дорожчою і всередині країни. Високий попит з-за кордону на такі товари, як вершкове масло, піднімає ціни і на внутрішньому ринку.
-
Висока собівартість виробництва. Вітчизняний бізнес несе великі витрати на енергоносії (газ, електроенергія), які часом були вищими, ніж у Європі. Додаються витрати на генератори через відключення світла, складність отримання кредитів та неофіційні виплати (корупційна складова).
-
Великі торгові націнки. Роздрібні мережі часто встановлюють націнки в 30-40% і більше, навіть на соціально важливі товари, як хліб. Державний контроль за цінами після початку війни практично не функціонує.
-
Слабка державна підтримка. На відміну від країн ЄС, українські аграрії та виробники отримують недостатньо субсидій і пільг.
-
Висока конкуренція з імпортом. Іронічно, але імпортні продукти (наприклад, сири), навіть з урахуванням доставки, іноді коштують дешевше за українські аналогі та стримують зростання цін. Часто це товари з продуктових стоків Європи зі знижками, які ввозяться не завжди легальними шляхами.
Що буде з цінами далі?
Експерти прогнозують подальше зростання цін на:
-
Хліб: може дорожчати до 5% щомісяця через зростання собівартості.
-
Картоплю: може подорожчати щонайменше на 10% через погані погодні умови та неврожай.
-
Олію: через зниження урожаю соняшника.
-
Молочну продукцію: може подорожчати на 5-7% до кінця року через дефіцит сировини.
Водночас обмеження експорту до ЄС може змусити виробників повертати більше товарів на внутрішній ринок, що може дещо стримати зростання цін.