Новий рік – чудовий привід не лише підбити підсумки та подякувати собі за перемоги, а й почати життя "з нового аркуша".
У цей період люди надзвичайно вмотивовані, націлені на результат та не бояться грандіозних цілей. Хтось – ставить собі челенджі, які, ймовірно, навіть почне першого січня (але це не точно). Інші – навпаки, наприкінці року відчувають виснаження та відсутність настрою, але все ж вірять, що Новий рік принесе зміни.
Про те, чи справді краще починати нові справи з понеділка або ж нового року, розповіла "УП.Життя" психологиня Олена Шершньова.
З точки зору психології, чи краще починати нові справи зі знакової дати?
Як пояснює експертка, з погляду психології, необовʼязково починати нові справи з понеділка чи з Нового року. Втім, є феномен під назвою "ефект свіжого старту".
Тобто починати "з понеділка" – це насправді не міф, а психологічний інструмент, який, звісно, не замінить системної роботи.
Що відбувається в психіці, коли ми відчуваємо бажання "стартувати з чистого аркуша"?
Коли відчуваємо бажання почати щось нове з конкретної дати, у нашій психіці відбувається внутрішня переоцінка, каже експертка. Людина ніби говорить собі: "Я більше не хочу ототожнювати себе зі старою поведінкою. Я хочу почати з чистого аркуша".
І тоді бажання нових починань – це сигнал, який свідчить про те, що попередня стратегія вичерпала себе, не спрацювала, і людина готова до нових спроб.
Чи справді нові початки працюють мотиватором?
Як пояснює експертка, насправді, нові початки – це реальний мотиваційний ресурс, але він короткостроковий.
Символічна дата дає імпульс, таку собі хвилю мотивації. Але ця хвиля триває від кількох днів до кількох тижнів, а потім вмикаються рутинні процеси.
І саме тут вирішальну роль відіграє не сама дата, а системність, звички, підтримуюче середовище.
"Тому новий початок – це гарний старт, але не ресурс на всю дистанцію. Далі потрібно задіяти також додаткові інструменти", – переконана психологиня.
Чому ми відкладаємо зміни до певної дати, навіть якщо можемо почати сьогодні?
Іноді нам властиво відкладати нові починання до конкретної точки, навіть якщо можемо втілювати їх в життя вже сьогодні. На це є декілька причин:
- дехто просто боїться провалу і відкладає на завтра, (яке може ніколи не настати);
- інші роблять це через перфекціонізм, адже хочуть, щоб все було ідеально (і навіть дата), щоб не було хаосу, а це був вивірений день;
- для когось це просто психологічне розмежування – нове життя, новий день, певний символізм;
- хтось просто прокрастинує.
Що відбувається з мотивацією, якщо пропустили встановлений дедлайн?
Психіці д важко дається, коли ми пропускаємо якийсь встановлений дедлайн, пояснює психологиня. У такі моменти спрацьовує "ефект провалу". Через це людина переживає цілий спектр емоцій.
Це можуть бути:
- сором;
- злість на себе;
- відчуття, що все зіпсовано.
Але замість того, щоб повернутися в процес, багато хто взагалі здається і складає руки. У таких випадках Олена Шершньова радить собі казати: "Я повертаюсь на дистанцію. Ніколи не пізно продовжити. Ще не все втрачено".
"Якщо пропустили дедлайн чи десь стратили, важливо не сходити з дистанції, а все ж таки на неї повертатися", – рекомендує вонаа.
Яким типам особистості частіше легше ставити собі вимоги почати з конкретного дня/періоду?
Експертка говорить, що дійсно є типи людей, яким легше починати нові справи з конкретно встановленого ними ж дня. Зокрема, йдеться про:
- людей зі структурним мисленням – вони орієнтуються на порядок і структуру;
- перфекціоністів – їм потрібні рамки, які знижують їхню тривожність, вони люблять вибрати ідеальний день для своєї ідеальної справи;
- людей із сильним почуттям контролю – вони хочуть контролювати все, зокрема і день початку нових справ.
Окрім того, це притаманно тим, хто має високий рівень зовнішньої мотивації.
Якщо вже вирішили починати з конкретного дня, чи варто й потім стежити за часом у виконанні?
Зі слів Олени Шершньової, не обов'язково постійно навантажувати себе дедлайнами, якщо вирішили почати нову справу з конкретної дати.
"Можливо тільки на старті, далі вже важливо не стільки стежити за часом та графіком, скільки дотримуватися регулярності, робити маленькі кроки, практикувати усвідомлену присутність", – наголошує експертка.
Після нових починань важлива рутинна та стабільна робота.
Як правильно мотивувати себе виконати задумане, зважаючи на нинішні умови?
В умовах війни та постійної напруги для здорової мотивації, перш за все, не варто ставити масштабних цілей, каже психологиня. Якщо хочете досягти чогось великого – обовʼязково розбивайте свою велику мету на маленькі кроки.
Друга порада експертки – потрібно забезпечити собі підтримуюче середовище. Знайти "союзників", які будуть підтримувати або разом з вами йти до мети. Так буде простіше і веселіше проходити цей шлях.
Крім того, давайте собі право на помилку. Нагадуйте, що не все втрачено. Не варто здаватися. Це нормально, що кожен може помилятися.
"Все одно в такі часи планувати та ставити цілі – надзвичайно важливо. Це повертає відчуття контролю, це надає нашому життю сенсів", – пояснює Олена Шершньова.
Якщо відкладати свої бажання на період "після війни", то людина буде переживати дисбаланс – це надзвичайно шкідливо для нашої психіки. Тому для підтримки морального стану важливо мріяти, ставити цілі, які є реальними і залежать від вас.