Репортери побували на прифронтовій "Дорозі життя", що веде від Дружківки до Костянтинівки, потрапили під атаку дронів і зробили висновок, що армії світу мусять пристосовуватися до абсолютно нових правил війни, де важка техніка, на кшталт танків, уже не відіграє головної ролі.
У війні в Україні безпілотники відіграють вирішальну роль, і єдиний захист від нескінченного потоку російських повітряних атак — це ховатися, збивати їх або, в остаточному підсумку, сподіватися, що вони виберуть іншу, більшу ціль — зазвичай це транспортні засоби або військова техніка, повідомляють журналісти CNN.
Це технологічне зрушення, яке змінило сучасну війну і, принаймні на цей момент, дало Україні перепочинок у протистоянні з набагато більшим противником. Але для військ, що діють у так званій "зоні ураження", яка простягається на багато кілометрів уздовж лінії фронту, кожен рух на відкритій місцевості загрожує смертельною небезпекою.
Знімальна група CNN пройшла пішки невелику, імовірно безпечнішу ділянку дороги між двома українськими позиціями в супроводі трьох бійців із 24-ї механізованої бригади. Запланована годинна прогулянка в один бік перетворилася на п'ятигодинне випробування, під час якого російські безпілотники атакували їхню групу щонайменше 14 разів.
Журналісти описують, що перша атака сталася, щойно проїхала рідкісна пара танків. "Вгорі почувся гул дронів, потім постріли, лісовий масив і пошкоджені будинки навколо раптово ожили від українських солдатів, які ховалися в них і стріляли в небо. Це сигнал до того, щоб забігти на подвір'я, оскільки наші супроводжуючі намагаються визначити, чи є там якась ціль для обстрілу в сірій, похмурій імлі над головою", — розповіли репортери.
Дрони збили, їхній шлях продовжився. Але війна дронів перевертає з ніг на голову традиційні уявлення про фронтову війну.
Бронетехніка стає одночасно і першочерговою метою, і тягарем. Скупчення військ також стають мішенню. Захисні сітки, натягнуті над багатьма дорогами у східному регіоні Донбасу, що зупиняють безпілотники, тут не ваш друг, а лише обмежують пересування.
"Почувши безпілотник, ви маєте бігти в зарості, де зможете сховатися, і де він не зможе злетіти. Пройшовши крізь захисні сітки, вам потрібно буде знайти або прорубати отвір, щоб потрапити в ліс", — зазначають журналісти.
А ухилення від дронів також "перевертає з ніг на голову людський інстинкт шукати безпеку в групі": "Доводиться розділятися, тікати один від одного, оскільки поодинці ти менш цікавий для російського пілота дрона".
Журналісти зазначають, що тепер на фронті повно роботехніки. Навіть бійців, які виходять із позицій на ротацію, супроводжують роботи, які везуть їхні речі. А технічний фахівець із позивним "Афіна" зазначає, що ніяк не очікувала, що вона зіштовхнеться з хвилею дронів і роботів, які Україна терміново прийняла на озброєння, щоб заповнити гостру кадрову кризу.
Але в хаосі постійних атак, репортери віддають належне українським солдатам, які зуміли швидко адаптуватися: діють пішки, автоматизують деякі завдання, активно використовують технології, спостерігаючи, як супротивник витрачає свої людські ресурси на неефективні та жахливі наземні атаки.
"Київ, можливо, і не виграє війну, але перестав програвати, і утримання позицій у таких місцях, як "Дорога життя", може призвести до того, що Росія почне відступати", — резюмують журналісти.