Часто можна почути, як на людину, що ставиться до будь-яких своїх обов’язків без належної уваги та старання, діє безладно та хаотично називають безалаберною. Причому вживають його, саме коли розмовляють українською мовою.
OBOZ.UA вирішив придивитись до цього прикметника уважніше.
У соцмережах можна зустріти написання "безлаберний". Враховуючи, що, згідно з даними вікісловника, прикметник походить від застарілого російського іменника "алабор" (порядок, лад), бачимо, що у такому написанні пропущена перша літера а в корені. Тут годилось би писати "безалаберний". Тобто такий, що діє без порядку, не може дати лад своїм справам.
У цьому ж поясненні бачимо і зачіпку, яка дає нам відповідь на запитання, чи варто послуговуватись цим словом, якщо ви прагнете розмовляти українською грамотно. Ні, не варто.
Прикметника "безалаберний" немає ані в 11-томному, ані у більш пізньому 20-томному академічному Словнику української мови. А все тому, що це пряме запозичення з російської мови. Чистий прояв суржику.
Отже, основна помилка, яку можна зробити в слові "безалаберний", – це в принципі вживати його. Натомість краще скористатись такими варіантами: