Українська влада та експерти дедалі частіше говорять про надзвичайно складну майбутню зиму через російські обстріли та проблеми в енергетиці. Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News, коментуючи кадрові перестановки в Кабінеті міністрів, наголосив, що країні доведеться готуватися до дуже важкого зимового періоду.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький також заявив, що наступна зима стане «найскладнішою», а Росія значно посилить атаки на енергетичну інфраструктуру України.
Голова Державного агентства відновлення Сергій Сухомлін вважає, що росіяни битимуть не лише по системах енергопостачання та опалення, а й по об'єктах водоканалів. Руйнування однієї насосної каналізаційної станції, за його словами, автоматично означає зупинку водопостачання цілого міста.
«Загалом тема ударів по водоканалах для суспільства дуже болюча, оскільки їхнє руйнування автоматично робить населені пункти практично непридатними для проживання», — зазначив голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Перший заступник мера Львова Андрій Москаленко повідомив, що місто готується до «найскладнішого проходження зимового опалювального сезону 2026—2027 років». У Києві вже складають списки для можливої евакуації маломобільних осіб на випадок «критичної ситуації».
Офіцер ЗСУ Андрій Онистрат спрогнозував, що вже з листопада в багатоквартирних будинках може не бути опалення та гарячої води, а електроенергію подаватимуть лише на кілька годин — імовірно, переважно вночі.
Очевидно, що такі розмови тривають на тлі почастішалих російських обстрілів, які, як очікується, восени можуть посилитися. Ситуація ускладнюється нестачею систем ППО та боєприпасів до них. Тобто ті самі об'єкти енергетики чи газопостачання фактично можуть залишитися повністю відкритими для російських ударів.
«Але при цьому базово, станом на зараз, зимові перспективи України виглядають краще, ніж торік. Скажімо, якщо в липні минулого року в підземних сховищах було лише 4,5 млрд кубів газу, то цього літа закачали вже понад 14 млрд», — сказав Попенко.
«А за рахунок подальшого спаду в промисловості через російські удари та скорочення морського експорту очікується зниження дефіциту електроенергії на 2—3 гігавати», — додав аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
Втім, як зазначає Корольчук, ситуація будь-якої миті може погіршитися.
«Українська енергосистема сильно постраждала минулої зими, і фактично її досі не відновили. Тому високі ризики не лише того, що взимку не буде світла по 20 годин на добу або навіть кілька днів поспіль, а й системного блекауту, коли окремі регіони чи вся країна можуть зануритися в темряву на кілька тижнів», — говорить Корольчук.
Багато що залежить від того, чи наростить РФ кратно удари ракетами та дронами, щоб знищити енергетику, і чи будуть в України ресурси відбивати ці атаки.
Ми розібралися, яка ситуація з енергопостачанням, газо- та водозабезпеченням і чи справді українців чекає найскладніша зима.
«Виключення» АЕС та загроза блекауту
За словами Корольчука, цього року найбільші ризики, як і раніше, пов'язані з електропостачанням.
З одного боку, через посилення промислового спаду споживання електроенергії підприємствами знизиться орієнтовно на 2—3 гігавати.
«Це означає, що в нас мають скоротитися показники дефіциту електроенергії. Якщо минулої зими на піку ударів по енергосистемі дефіцит сягав 8 гігаватів, а в звичайний час між ударами — 4—5 гігаватів, то цього року пікова нестача ресурсу буде не більше 5 гігаватів, а стандартна — до 3 гігаватів», — пояснив Корольчук.
Тобто, якщо сильних ударів по енергооб'єктах не буде, теоретично забезпечення електроенергією населення може виявитися навіть кращим, ніж минулої зими. Однак усі розуміють, що удари будуть, і це може кардинально погіршити ситуацію.
Експерти очікують, що взимку росіяни продовжать торішню тактику гри на зниження потужностей АЕС.
OSINT-аналітик Клеман Мюлен заявив «Радіо Свобода», що взимку Росія може спробувати «відключити українські АЕС від енергосистеми». На його думку, головною метою РФ залишатиметься українська енергетика, хоча він очікує посилення ударів також по портах, автозаправках тощо. Росія може продовжити удари по підстанціях, щоб виводити їх з ладу. І якщо їй вдасться пошкодити інфраструктуру, яка з'єднує АЕС із загальною енергосистемою, атомні станції доведеться відключити, а після відновлення їх повторний запуск займе час. Це може стати однією з головних проблем наступної зими: без електрики ризикують залишитися великі міста та промислові підприємства.
Корольчук зазначає, що минулої зими вже було кілька прецедентів, коли через удари по ключових підстанціях енергетики були змушені знижувати потужності енергоблоків, оскільки видавати електроенергію було просто нікуди.
«Таке зниження потужностей сильно розхитує обладнання, створює ризики системних аварій. Підстанції АЕС далеко не повністю відновили після минулої зими. З 30 ключових об'єктів на 20 ремонти проведені лише на третину від необхідних обсягів. Це дуже поганий показник. Причин багато: від нестачі обладнання до дефіциту фінансування та проблем із кадрами. Але в підсумку провал за цим напрямком уже призвів до того, що, якщо восени минулого року наша енергосистема була готова до зими орієнтовно на 70%, то зараз у найкращому разі на 50—60%», — говорить Корольчук.
За його словами, ситуацію ускладнює також далеко не найкращий стан теплової генерації.
Усе це в підсумку різко підвищує ризики блекаутів, які можуть охопити як окремі регіони, так і всю країну.
«Енергосистема розхитана. Якщо станеться якийсь системний збій — скажімо, аварійно відключиться кілька блоків АЕС — усе може посипатися, і нам загрожує справжній блекаут. У цьому разі світла не буде вже не 20 годин на добу і навіть не кілька днів поспіль — на перезапуск системи знадобиться в найкращому разі 2—3 тижні», — зазначає Корольчук.
Газ за графіком?
Неоднозначна ситуація складається і з газом.
З одного боку, за рахунок великого імпорту минулого року Україна завершила опалювальний сезон із запасом близько 10 млрд кубів. Крім того, внутрішній видобуток, хоч і скоротився з 50 до приблизно 35 млн кубів на добу (однією з причин цього стало посилення ударів РФ по об'єктах газодобувної промисловості), все ж триває. Це дало змогу закачати в підземні сховища вже понад 14 млрд кубів, а до початку нового опалювального сезону, як очікується, буде не менше 15,5 млрд. Цього цілком достатньо для проходження зими, тим більше що за рахунок скорочення промисловості споживання впаде щонайменше на мільярд кубів.
З іншого боку, нещодавно міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Україні потрібні додатково 400 млн євро на імпорт газу на зиму.
«Зараз шукаємо партнерів, які можуть профінансувати ці потреби», — сказав Шмигаль.
Зазначимо, що в ЄС, де Україна закуповує газ, зараз спостерігається дефіцит ресурсу, а ціни на нього помітно зросли. Якщо минулого року наша країна імпортувала європейський газ по 350 доларів за тисячу кубів, то наразі ціна злетіла до 700 доларів.
Керівник спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев прогнозує, що для підтримання тиску в трубі Україні можуть знадобитися так звані страхові обсяги газу в розмірі до 2 млрд кубів. Якщо це так, то озвученої суми в 400 млн євро явно не вистачить.
«Якщо РФ посилить удари по газодобуванню, і воно різко скоротиться, а також не буде оперативного поповнення запасів у підземних сховищах, то справді може не вистачити тиску для подання ресурсу, наприклад, на південь країни, віддаленою гілкою магістралі, або в її крайні точки — окремі населені пункти, що перебувають поза основним газовим потоком. Такі є в північних регіонах», — говорить Корольчук.
Попенко також зазначає, що газом ми більш-менш забезпечені, але ось чи буде можливість подавати його всім споживачам — поки незрозуміло.
«Росіяни вже посилили удари по газовій інфраструктурі. Були удари в Лубнах, Харківській, Київській областях. Тому, навіть маючи нормальні запаси газу, ми можемо зіткнутися з тим, що для частини споживачів він стане недоступним. Йдеться не лише про побутових або комерційних споживачів, а й про ТЕС, комунальні підприємства, що забезпечують опалення, когенераційні установки», — додав Попенко.
Тому Корольчук не виключає, що прийдешньої зими можуть застосовувати графіки відключень не лише світла, а й газу.
«Точніше, у випадку з газом це будуть навіть не так графіки, як обмеження в подачі, можливо, без конкретних часових рамок», — вважає експерт.
При цьому найбільше можуть обмежувати ті напрямки, куди газ складно доставити (південні області) або де йдеться про довге плече доставки й невелику кількість потенційних споживачів.
Чи можуть українські міста стати непридатними для життя і що буде з людьми
Окрема тема — життєздатність великих міст, де, як показала практика минулого року, удари по критичній інфраструктурі можуть залишити без електроенергії, води та тепла тисячі багатоповерхівок.
«Незважаючи на те, що багато міст анонсували різного роду плани стійкості та підготовку до складної зими, насправді поки процес просувається не так швидко. Скажімо, у Києві анонсували встановлення близько 500 автономних котелень, але вже зараз зрозуміло, що до зими зробити це нереально — процес надто складний, потрібно оформити документи на землю, зробити проєктну документацію, провести тендери. Причому частину завдань переклали на ОСББ. А в них просто немає досвіду в реалізації подібних проєктів. На ОСББ, до речі, скинули і питання встановлення резервного енергоживлення, і в багатьох багатоповерхівках справа далі анонсів не пішла. Те саме з відновленням постраждалих минулої зими будинків. Їх близько 2 тисяч, і в більшості ще нічого не зроблено. Поки єдиний проєкт, який у столиці повністю реалізували, — це модернізація електричних мереж у будинках Оболонського, Дніпровського та Дарницького районів. Це означає, що, навіть якщо будуть проблеми з опаленням, мешканці зможуть обігріватися електрикою без ризиків для домової проводки», — розповідає Попенко.
При цьому, за його словами, в інших містах ситуація ще гірша, ніж у Києві: до зими повноцінно підготували всього до 10% житлового фонду.
На думку Попенка, ризики того, що міста можуть стати непридатними для життя, цієї зими є.
«Неможливо накрити куполом ключові об'єкти інфраструктури. Наприклад, під час нещодавньої атаки РФ ударила по підстанції, і велика частина Броварів залишилася без світла. Удари по ТЕЦ узимку загрожують тим, що люди залишаться не лише без світла, а й без води та опалення. Ситуацію ускладнює той факт, що об'єкти критичної інфраструктури не відновлені повністю після ударів минулої зими, додатково є проблема з ППО», — говорить Попенко.
Одна з небезпек — можливі удари по каналізаційних системах.
Голова Державного агентства відновлення Сухомлін вважає, що Росія битиме по об'єктах водоканалів.
Чи будуть насправді такі удари, поки сказати складно. Попенко вважає, що шанси невеликі, оскільки існує загроза відповіді з боку України.
«А в Росії водоканали захищені не краще, ніж у нас», — упевнений Попенко.
Але якщо удари по водоканалах все ж будуть завдавати, в цьому разі, на думку Попенка, міста стануть непридатними для життя, оскільки обійтися без води та каналізації в умовах мегаполісу набагато складніше, ніж навіть без електроенергії та опалення.
На цьому тлі дедалі частіше лунають заклики задуматися про переїзд із Києва та інших мегаполісів до сільських будинків із пічним опаленням.
Зазначимо, що попит на будинки в передмісті Києва вже зараз б'є рекорди. Люди шукають навіть старі занедбані дачі, розраховуючи купити їх недорого про всяк випадок. Втім, на думку Попенка, варіант із виїздом буде доступним далеко не всім.
«Навіть якщо є будинок із пічкою, щоб забезпечити там автономне проживання, потрібно не менше 200—300 тисяч за сезон: на купівлю дров, генератора, пального, запасу їжі. А як працювати і водити дітей до школи?» — запитує Попенко.
За його словами, є великі питання і щодо можливості евакуації мешканців Києва, яку не виключають столичні власті.
«Одне — скласти списки маломобільних громадян, яким може знадобитися евакуація. Інше — вирішити питання з їх транспортуванням, розміщенням і харчуванням. Для цього вже зараз потрібно укладати договори з базами відпочинку, санаторіями, транспортними компаніями, бронювати під ці цілі працівників тощо. Поки нічого цього не робиться. Не виключаю, що страшилки про складну зиму поширюються для того, щоб люди самі заздалегідь готували собі та своїм рідним план "Б" на випадок критичної ситуації, не покладаючись на владу», — вважає Попенко.