Президент України Володимир Зеленський осоромився через незнання історії Другої світової війни.
Про це йдеться у зверненні Зеленського з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
У своїй промові президент України згадав Іспанію, яка не брала участі у війні і антигітлерівська коаліція не звільняла Мадрид від нацистів.
“І перемога над нацизмом для нас – це гордість за українців, гордість за наших предків, які були невід’ємною частиною перемоги. Спільної перемоги, де всі країни та народи, що боролися з нацизмом, були важливими, без приставки “більш” або “менш”. І ми нікому не дозволимо мінімізувати внесок у перемогу українців, які не лише захистили свою землю, але й у складі радянської армії та військ союзників Антигітлерівської коаліції спільно з десятками інших народів не дали нацистам панувати у Відні, Парижі, Празі, Варшаві, Мадриді, Будапешті, Амстердамі, Брюсселі, Римі, Берліні та багатьох інших містах планети”, – заявив Зеленський.
Зазначимо, що Іспанія офіційно не брала участь у Другій світовій війні. Незважаючи на ідеологічну близькість, зокрема, поділ антикомунізму і антирадянщини держав Осі, іспанський генерал Франсиско Франко був проти безпосередньої участі країни у війні. В знак визнання допомоги, отриманої від Німеччини і Італії під час громадянської війни в Іспанії, режим Франко надавав їм матеріальну і військову підтримку, в тому числі дозволивши добровольцям воювати за обидві сторони, в значній мірі відображаючи пристрасті в громадянській війні.
Хоча Іспанія була офіційно нейтральною, вона послала свою Блакитну дивізію в СРСР в допомогу німцям, і її пронімецька позиція призвела до її ізоляції після поразки держав Осі у війні. Зокрема, ряд країн відкликали своїх послів, багато країн приєдналися до торгового ембарго.
Президент США Франклін Рузвельт, який свого часу надав Франко гарантії в тому, що Іспанія не постраждає, помер в квітні 1945 року. Наступник Рузвельта, Гаррі Трумен, а також нові уряди Британії та Франції, були менш доброзичливі до Франка. Членом Організації Об’єднаних Націй Іспанія змогла стати тільки в 1955 році.
Ситуація змінилася з початком Холодної війни, на тлі якої сильна антикомуністична спрямованість Франко природним чином схилила його режим до вступу в союз із США.
Іспанія була оголошена королівством в 1947, але монарх не був оголошений. Франко надав собі право самому назвати ім’я людини, яка повинна бути королем, і навмисно затримував вибір з політичних міркувань. Вибір, нарешті, відбувся в 1969, коли майбутнім королем був оголошений Хуан Карлос де Бурбон як офіційний наступник Франко (який залишався довічним регентом).
Після смерті Франко 20 листопада 1975 Хуан Карлос став королем Іспанії. Він відразу ж почав процес переходу країни до демократії, що закінчився переходом Іспанії до конституційної монархії і парламентської демократії.