Від початку війни в Україні впроваджено багато видів соціальної допомоги за різноманітними програмами.
Зокрема, по 6500 гривень в свій час отримали українці, які втратили роботу та залишились без доходу.
Ці гроші мали виплатити в першу чергу мешканцям територій де ведуться активні бойові дії, але й багатьом іншим людям з інших областей теж. Пройшов час, держава провела верифікацію і вияснилось, що кілька тисяч українців, які отримали допомогу є працівниками бюджетних установ, а це мовляв не за правилами програми.
Ці особи застраховані, за них не сплачували ФОПи податків. Тому вони не мали право оформлювати цю виплату.
Понад 14 000 українців мають повернути допомогу
Станом на 4 листопада 2022 року 4 466 громадян повернули допомогу.
Всього незаконно отримали гроші 14 038 працівників бюджетних установ. Юристи кажуть, що нічого не поробиш, в даному випадку закон на боці держави, тож віддати гроші доведеться. Якщо особа не віддаватиме гроші, то держава може звернутися до суду.
“До то ж людині, окрім повернення тих 6500 грн, треба буде сплатити ще судовий збір, а це можуть бути декілька тисяч гривень. Також можуть бути й інші витрати, наприклад, робота виконавчої служби, якщо після рішення суду людина добровільно відмовиться повернути гроші. Це все лягає на плечі боржника“, – наголошує юрист Іван Ліберман.
Крім цього, були випадки, коли люди хотіли перекласти обов’язки на програмістів, які розробляли програму єДопомога. Мовляв, їм неправильно нарахували допомогу, яку вони й прийняли. Але й в даному випадку, гроші доведеться віддати.
“В Україні є Консорціум підтримки номерів і адрес. І перед тим як подати позов до суду, стягувач (позивач) звернеться до цього Консорціуму. Якщо Консорціум встановить, що був факт технічних маніпуляцій із поданням заявки із певної електронної адреси, із певної IP-адреси, то це буде беззаперечним письмовим доказом у суді на користь позивача, – зауважує Іван Ліберман.
Якщо простими словами, то перекинути відповідальність на державу, систему або програмістів не вдасться.