Країни “Великої сімки” та Євросоюзу продовжують працювати над механізмом передання заарештованих російських активів Україні для відновлення міст, зруйнованих армією агресора.
У середині червня у США представили законопроєкт, який може дозволити президенту Джо Байдену ухвалювати такі рішення. Однак, як стверджують експерти, партнери України не передадуть активи без загального юридичного механізму, повідомляє FREEДОМ.
Такий механізм, наприклад, можуть забезпечити або Міжнародний кримінальний суд, або спеціальний трибунал щодо злочину агресії, над створенням якого триває робота.
“Багато країн оголосили про те, що вони знають, що у них є російські активи, але вони готові їх передати, якщо буде рішення юридичне, судове. Ніхто не хоче, скажімо м’яко, неправових дій, тому що вони зруйнують систему, яку побудував Захід, правову систему, зокрема й у фінансовій сфері. Це може підірвати довіру до західної фінансової системи”, — сказав експерт-міжнародник Руслан Осипенко.
“Усі наші партнери активно займаються саме арештом майна, але не конфіскацією. Арешт дає змогу заморозити ці активи та позбавити Росію контролю над ними, але не позбавляє права власності Росії на ці активи й не дає змоги передати їх Україні. Наразі на Заході заморожено близько 330 мільярдів доларів російських активів і активів російських олігархів”, — зазначив фахівець з міжнародного права Ерік Кучеренко.
Триває процес арешту активів, що належать російським юридичним і фізичним особам, які потрапили під санкції. У колись комфортній для олігархів із РФ Італії заявили про те, що заморозили активи на суму приблизно 2 мільярди євро — це банківські рахунки, вілли, яхти й автомобілі представників кремлівської верхівки та їхніх партнерів. Прем’єр-міністр Словаччини заявив про те, що країна поки що не готова передати заморожені російські активи Україні, однак може спрямувати Києву прибуток від цих коштів.
“Це не ідеальний для нас варіант, оскільки він не дає змоги конфіскувати й передати сотні мільярдів доларів на користь України. Своєю чергою цей варіант дозволить лише забирати на користь України доходи, які походять від цього майна, не забираючи його з власності Росії. Це, безумовно, теж дасть змогу передати на користь України певні кошти, але вони будуть більш скромні. Йдеться про 3-4 млрд доларів на рік”, — сказав Кучеренко.
Оскільки випадок передачі активів країни-агресора жертві військового вторгнення — безпрецедентний для сучасної історії, процес не буде швидким, впевнені експерти. Однак перші кроки вже зроблено. Рішенням Ради Європи до кінця літа цього року буде складено реєстр збитків, яких після 24 лютого зазнала Україна. Важливі й інші політичні рішення.
Від початку повномасштабного вторгнення США заморозили російські активи на суму близько 100 млрд доларів, Євросоюз — близько 24,5 млрд, Велика Британія — 21 млрд, Швейцарія — трохи більше ніж на 8 млрд. Водночас за підрахунками Світового банку, станом на березень цього року війна завдала Україні збитків на суму понад 411 млрд доларів.