У сучасній українській мові дедалі більше уваги приділяють точності та стилістичній доречності слів. Деякі вислови, зафіксовані у словниках, можуть бути застарілими або стилістично невдалими. Саме до таких належить дієслово "порочити", яке формально має словникове підтвердження, проте дуже схоже на мовну кальку.
Мовознавці зазначають, що це архаїзована стилістика. Тому більшості контекстів варто добирати точніші та сучасніші відповідники.
Попри те, що дієслово порочити присутнє в академічному тлумачному словнику XI-томника і перенесене до новітнього СУМ-20, фахівці з української мови не рекомендують активно користуватися ним у сучасних текстах.
Причина проста: слово сприймається як застаріле, рідко вживане, а його значення часто перекривається конкретнішими дієсловами, які точніше передають зміст.
Його основне значення – завдавати комусь неслави, ганьби або шкоди репутації. Але таких відтінків у мові існує багато, і для кожного є свій лексичний відповідник.
Залежно від контексту, мовознавці радять підбирати дієслово, яке найточніше описує дію:
- ганьбити – ганьбити негідні вчинки;
- паплюжити – паплюжити культурні здобутки;
- ославлювати, знеславлювати, неславити – ославлювати чесних людей;
- вводити в неславу – вводити в неславу ім’я науковця;
- плямувати – плямувати честь родини;
- чорнити – чорнити пам’ять героїв;
- бруднити – бруднити репутацію.
І це далеко не повний перелік. Українська лексика надзвичайно багата на дієслова оцінки та характеристики.