Твердження Кремля про те, що Росія не здійснювала військової експансії в бік кордонів НАТО, неправда. Про це йдеться в розслідуванні проєкту “Голосу Америки”. В останні два десятиліття Росія побудувала десятки нових військових баз і відновила роботу об’єктів радянської армії вздовж своїх кордонів із Західною Європою.
Наприклад, у незаконно анексованому Криму Росія відновила мережу радянських радіолокаційних станцій у горах, з яких збройні сили РФ можуть стежити за Чорним морем. Кремль явно не планує зупинятися на війні проти України, повідомляє FREEДОМ.
Кремль звинувачує НАТО в розширенні й зазіханні на безпеку Росії, в той час, як сама РФ десятиліттями мілітаризувалася біля кордонів з європейськими державами і забезпечувала собі військовий контингент всередині інших країн. Про це йдеться в розслідуванні проєкту “Голосу Америки” Polygraph.info.
“З 2016 року Росія значно мілітаризувала Калінінград — російський ексклав між Польщею та Литвою. Туди перекинули війська та озброєння, сформувавши 11-й армійський корпус. Високий ступінь мілітаризації Калінінграда дає змогу Кремлю захопити частину польського Сувалкського коридору, смуги землі завдовжки менше ніж 80 км, що відокремлює Білорусь від Калінінграда”, — йдеться в розслідуванні Polygraph.info.
У Молдові Москва розмістила оперативну групу російських військ у Придністров’ї. За оцінками офіційного Києва, там перебуває приблизно 3,5 тис. російських військових. Крім цього, у Сербії РФ розмістила військову базу під виглядом гуманітарного центру, стверджують розслідувачі.
За останні 23 роки Російська Федерація збільшила фінансування армії на 300%. Такі цифри наводить Стокгольмський інститут дослідження миру. Плани Путіна щодо військової експансії, яка не обмежується Україною, стали очевидними для Європи. Дії Росії змусили Захід переглянути підхід до власної оборони та почати посилювати свої армії. Нині з обговорень потенційного нападу Росії починаються наради британського Комітету з питань оборони.
У британців є план “найрадикальнішої трансформації армії за останні 20 років”. Він передбачає десятки мільярдів фунтів інвестицій у найближчі роки. Подібний шлях проходять практично всі країни ЄС, але найбільша мілітаризація зараз відбувається в Польщі. Ще восени минулого року в Міноборони країни заявили, що існує серйозний ризик війни з Російською Федерацією, з яким Варшава зіткнеться в період від трьох до 10 років.
“Війна в Україні означає, що ми повинні озброюватися ще швидше. Ось чому цього року ми докладемо безпрецедентних зусиль: 4% ВВП підуть на польські збройні сили, що може бути найбільшим відсотком серед усіх країн НАТО”, — повідомив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у коментарі виданню Deutsche Welle.
Країни-союзники також упевнені, що допомога і довгострокові гарантії безпеки для України, які західні партнери узгодили на саміті НАТО у Вільнюсі, зміцнять на роки вперед спроможність України захищатися і стримувати російську агресію.
Спроби Кремля роз’єднати Захід принесли протилежний ефект. Війна Путіна проти України переконала навіть відносно нейтральні країни, як-от Швеція та Фінляндія, які роками відмовлялися приєднуватися до НАТО, переглянути свою політику і подати заявку на вступ до Альянсу. Таким чином, це збільшить кордони Росії з НАТО фактично вдвічі.