Іноді звичайні життєві ситуації можуть призвести до нетипової активності на вашому банківському рахунку. Тому для мінімізації ризиків потрапляння під фінансовий моніторинг, варто знати декілька простих порад.
Фінансовий моніторинг сприяє національній безпеці через виявлення та запобігання відмиванню доходів, а також запобігати фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Мета фінансового моніторингу – боротьба з фінансовими злочинами, не лише на державному рівні, але й у світовому масштабі.
Цей процес стосується платежів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, а також платежів фізичних осіб. Таким чином, під вплив фінансового моніторингу може потрапити будь-який громадянин, який користується банківськими послугами, навіть якщо він не має наміру обдурити систему.
Це означає, що момент проведення якоїсь транзакції чи операції, банк чи фінансова установа має право зупинити операцію, якщо такої операції є ознаки злочину.
PaySpace Magazine поспілкувався з провідними фахівцями фінансового ринку. Тому ми детально пояснюємо, як працює фінансовий моніторинг та які банківські операції найчастіше ризикують потрапити під його вплив.
Як працює фінансовий моніторинг, які його основні задачі?
Фінансовий моніторинг у банках України базується на вимогах Закону 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації…» та регламентується Положенням НБУ “Про здійснення фінансового моніторингу у банках” №65 від 19.05.2020 року. Поточна редакція Закону 361-ІХ містить значно менше критеріїв порогових фінансових операцій (всього 5), у порівнянні з минулою редакцією, де було 17 критеріїв. Порогова сума встановлена на рівні 400 тисяч гривень.
Юристка компанії YouControl Катерина Подерня, пояснює, що таким чином банки зобов’язані здійснювати перевірку клієнтів та їх фінансових операцій не лише на етапі встановлення ділових відносин, а й протягом всього періоду обслуговування клієнта в банку.
«Тому вони систематично збирають всю загальнодоступну інформацію про своїх клієнтів із джерел публічної інформації у формі відкритих даних, а також із таких систем, як YouControl. Здійснюють постійний моніторинг своїх клієнтів і мають право вимагати документальне підтвердження джерел походження їх коштів задля того, щоб перевірити законність операції. Такі дії необхідні для того, щоб не допустити підозрілі, незаконні фінансові операції тощо», — зауважує юристка.
У випадку, якщо клієнт здійснює фінансову операцію на суму 400 тисяч гривень, банк обов’язково аналізує кожну таку операцію на наявність ознак порогових операцій, а саме:
- Готівкові операції;
- Операції із відправлення коштів за кордон;
- Операції публічних осіб;
- Операції за участі громадян або резидентів країн-агресорів (РФ та РБ), а також країн, які не виконують вимоги ФАТФ (наразі це Іран, Північна Корея та М’янма);
- Операції е-резидентів.
Такі операції, сума+ознака, у разі виявлення, банки подають до Державної служби фінансового моніторингу в обовʼязковому порядку.
Але Новацією Закону 361-ІХ є перехід на «кейсове звітування» про підозрілі операції — до Держфінмоніторингу подається певна сукупність повʼязаних операцій, які виглядають підозрілими.
Для таких операцій сума не має значення. Тут на перший план виступає підозрілість діяльності. Тобто якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що фінансові операції є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Засновниця стартапу AML.point, що спеціалізується на автоматизації фінансового моніторингу Оксана Губіна пояснює, що саме для виявлення підозрілих операцій банки застосовують внутрішні процедури та ліміти. Ця інформація є внутрішня з обмеженим доступом і не може бути розголошеною клієнтам.
«Такі внутрішні процедури можуть містити певні ліміти сум фінансових операцій, обмеження або додаткові вимоги до певних типів клієнтів, принципи та сценарії аналізу фінансових операцій для виявлення підозрілої діяльності клієнтів. Для забезпечення функціонування системи лімітів та сценаріїв аналізу банки використовують розвинені та потужні системи автоматизації, здатні працювати з BigData. Великі банки можуть також використовувати машинне навчання та штучний інтелект, адже в них достатньо даних для побудови моделей, здатних навчатися та створення типових алгоритмів поведінки кожного клієнта», — розповідає досвідчена працівниця банківської системи.
До початку обслуговування клієнтів банки завжди проводять належну перевірку, в ході якої зʼясовують особу клієнта, роду занять, соціальний статус, фінансовий стан та джерела прибутків (а також статків у випадку публічних діячів).
До підозрілої діяльності (поведінки) клієнта, на яку обовʼязково зверне увагу співробітник банківського фінмоніторингу або машинний інтелект, який використовується для аналізу, можна віднести:
- Різкий приріст обсягів операцій, що проводяться по рахунку (в декілька разів за одиницю часу) або суми одиничної операції в порівнянні з минулими періодами;
- Зміна способу внесення або зняття коштів на/з рахунку (готівкові або безготівкові);
- Невідповідність сум та обсягів проведених операцій соціальному статусу та джерелам прибутків клієнта, зазначеним під час належної перевірки;
- Зміна напрямів витрачання коштів та характеру активності по рахунку, особливо із застосуванням електронних платіжних засобів;
- Зміна джерел надходжень коштів на рахунки.
Тобто, умовно, аналізуються абсолютні та відносні відхилення у сумах операцій та у клієнтській поведінці.
«Іноді звичайні життєві ситуації можуть призвести до нетипової активності на вашому банківському рахунку. Наприклад, ви отримали спадщину і вам надійшла велика сума грошей, продали майно або є потреба купити майно і необхідно накопичувати певну суму грошей на рахунку, займаєтесь волонтерською діяльністю і збираєте донати на закупівлю корисних речей для ЗСУ або підтримки постраждалих від війни. У таких випадках потрібно бути готовими до питань від банківського фінмоніторингу та надати на запит підтверджувальні документи щодо джерел походження коштів або призначення майбутніх витрат», — пояснює Губіна.
Крім того, не слід усвідомлено розділяти операції на менші з метою уникнення процедур фінансового моніторингу, оскільки саме такі спроби уникнення моніторингу викликають додаткові підозри.
Що змінилось на час повномасштабної війни?
Правління Національного банку України від 27 лютого 2022 року внесли певні зміни до окремих вимог законодавства з питань фінансового моніторингу у зв’язку з введенням воєнного стану.
Відповідно до п. 1 Постанови № 60 банки не здійснюють заходів із перевірки джерел походження коштів, якщо вони направлені на:
- Рахунки Збройних Сил України для надання допомоги Збройним Силам України та спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України;
- Поточний рахунок Міністерства соціальної політики України, відкритий в Національному банку України для благодійної допомоги та забезпечення підтримки найуразливіших категорій населення;
- Рахунки банків України для придбання облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації»;
- Поточний рахунок клієнта — фізичної особи в розмірі, чи перевищує 400 тисяч гривень, у разі якщо такий клієнт не надав на вимогу банку відповідні документи або відомості.
Також, відповідно до п. 2 Постанови № 60 банки України мають право для відкриття фізичним особам рахунків виключно з метою придбання облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації».
Що означає потрапити під фінансовий моніторинг. Які наслідки?
Потрапити під фінансовий моніторинг означає здійснити операцію, яка відповідно до чинного законодавства підпадає під фінансовий моніторинг.
Наприклад, здійснити підозрілу фінансову операцію, щодо якої у суб’єкта первинного фінансового моніторингу буде підозра або достатні підстави для підозри, вважати що вона є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
«В такому випадку суб’єкт первинного фінансового моніторингу може здійснювати пошук додаткової інформації у відкритих джерелах, а також вимагати від учасників операції надати роз’яснення, коментарі, додаткові стверджувальні документи тощо. В результаті це може призвести до замороження активів, зупинення фінансових операцій, розірвання ділових відносин, а також до передачі відомостей про ознаки вчинення правопорушень до правоохоронних та інших державних органів», — попереджає юристка YouControl Катерина Подерня.
Як уникнути потрапляння під фінансовий моніторинг?
Для того, щоб 100% не потрапити під фінансовий моніторинг потрібно взагалі відмовитися від будь-яких фінансових послуг, взагалі не користуватися банківськими послугами.
Податкова консультантка Київського центру розвитку та підтримки бізнесу Олександра Томашевська каже, що важлива роль відводиться податковій історії. До певного рівня ніхто не контролює фінансові дії осіб. Якщо людина має невеликі доходи і веде скромний спосіб життя, фінансовий моніторинг не проявляє до неї інтересу. Це особливо стосується тих, хто живе дуже скромно.
«Ми стикаємось з громадянами, у яких є певні статки й доходи, але вони не мають легальних підтверджень, не є ФОПами, і здається, нічого не роблять. Вони сховалися від уваги. Деякі люди не вміють взаємодіяти з податковими органами та навіть уникають реєстрації ФОП чи компанії, проживаючи в сірій зоні. Вони переконані, що гроші повинні бути тільки у готівковій формі. Якщо у вас немає роботи, бізнесу, але ви оперуєте великими сумами, я б порадила вам почати офіційно декларувати доходи та показувати їх легальність. Навіть за допомогою юридичних послуг, дуже легко перевірити, чи є у вас робота, чи бізнес. Почніть створювати свою податкову історію, відкиньте минулі нелегальні практики, оскільки фінансовий моніторинг стосується майбутнього, а не минулого», — радить податкова консультантка.
Саме тому для мінімізації ризиків потрапляння під фінансовий моніторинг варто ознайомитись із переліком фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не здійснювати та за можливості уникати їх.
«Завжди треба перевіряти своїх контрагентів, які здійснюють оплату на вашу користь, оскільки високий рівень ризиковості контрагента може стати підставою і для вашої перевірки. Під час встановлення ділових відносин потрібно розуміти хто є вашим контрагентом та мету майбутніх ділових відносин, зокрема, чи немає його у переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції», — додає Катерина Подерня.
Від зайвих ризиків може убезпечити тільки належна обачність, застосування ризикоорієнтованого підходу при перевірці контрагентів та використання надійних джерел даних.