Рішенням про зупинення угод про уникнення подвійного оподаткування Російська Федерація послала міжнародній спільноті сигнал про свою ненадійність як ділового партнера, заявили в Євросоюзі.
Російський президент Володимир Путін підписав цей указ через, цитую, “недружні дії” іноземних держав. Російський уряд ще 5 березня 2022 року затвердив перелік цих “недружніх” країн. До нього увійшли члени Євросоюзу та ще 20 держав. З економічних гігантів до списку не потрапили тільки Китай та Індія, повідомляє FREEДОМ.
Путін призупинив дію окремих положень угод про уникнення подвійного оподаткування з так званими “недружніми” державами. У списку — США, Південна Корея, Швеція, Велика Британія, Канада, Японія, Франція. Загалом 38 країн.
Домовленості дозволяли юридичним і фізичним особам, які є податковими резидентами однієї держави, але отримують дохід в іншій, платити податок тільки в одній країні або в обох, але за зниженою ставкою. Після скасування угоди в ЄС назвали Росію ненадійним партнером.
“Російська Федерація робить усе, що їй заманеться, заради досягнення своїх поточних політичних цілей, якими б вони не були, тим самим зміцнюючи у світовій спільноті свій імідж ненадійного економічного і ділового партнера. Тож це просто ще один сигнал зовнішньому світу, міжнародній спільноті: якщо ви дійсно хочете вести якийсь бізнес, Росія — не місце для цього”, — заявив представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано в коментарі Deutsche Welle.
За ненадійність Російської Федерації розплачуватимуться звичайні росіяни. Ризик подвійного оподаткування виникне, наприклад, у працівників російських компаній, які виїхали в “недружні” країни та стали їхніми податковими резидентами, пише The Bell. Можуть постраждати компанії, у яких все ще зберігається бізнес у ЄС, оскільки для них податкове навантаження може зрости від 15 до 40%. Зміни позначаться на інвесторах і міжнародних компаніях, які все ще ведуть діяльність у Росії. І все це — на тлі збитків, яких завдали російській економіці санкції.
“За багатьма групами товарів запроваджено санкції, і постачання цих товарів — ускладнене, тому що необхідно використовувати різні схеми так званого паралельного імпорту. Це означає, що Росія стане платити більше за цей товар. Наприклад, це якісь комплектуючі для автомобіля: якщо раніше ти платив 100 доларів — це було 6 тис. рублів, то тепер це буде 10 тис. рублів”, — пояснює економічний експерт Ілля Несходовський.
Крім того, Кремль продовжує псувати відносини з давніми партнерами. У Туркменістані висловили здивування через заяву російської сторони щодо зацікавленості “інших держав” у приєднанні до “газового альянсу” РФ, Узбекистану і Казахстану. Ашхабад побачив у цьому спробу Росії розширити свій вплив на ланцюжок постачання природного газу з Центральної Азії до Китаю. Російська Федерація конкурує з Туркменістаном через експорт палива в КНР. На сайті Міністерства закордонних справ (МЗС) Туркменістану з’явилася реакція на заяви російської сторони.
“Будь-які зміни узгоджених і оформлених обсягів і схем поставок газу, з використанням наявної інфраструктури, вимагають попереднього узгодження з усіма учасниками без винятку. Тим часом жодних консультацій з Туркменістаном з цього приводу не проводилося. Такий підхід для туркменської сторони незрозумілий і неприйнятний, і розглядається нашою країною як такий, що не відповідає нормам міжнародного права і практиці роботи в газовій сфері”, — цитує МЗС заступника голови державного концерну “Туркменгаз” Мирада Арчаєва.
Раніше Путін підписав указ, за яким частки іноземних акціонерів пивоварної компанії “Балтика” і молочної компанії “Данон Росія” передаються “в тимчасове управління” Російській Федерації. Фактично, це — націоналізація.
“Росія зараз робить усе, щоб максимально ускладнити вихід європейських брендів з території Російської Федерації. Введено так званий податок на вихід у розмірі 10% від залишкової ціни активів, без цього ви не зможете продати нічого. Проблема полягає в тому, що дуже поганий сигнал для світового інвестора, якщо подібні речі мають прецедент, то це означає, що будь-яке інвестування в цю країну може рано чи пізно закінчитися націоналізацією”, — звернув увагу економіст Олег Пендзин.
Указ, який дозволяє російській владі проводити націоналізацію, глава держави підписав ще у квітні 2023 року. За цією схемою Кремль уже забрав активи фінського концерну Fortum у Росії — найбільшого іноземного інвестора на російському ринку електроенергетики.