Глави енергетичних компаній “Роснефть” і “Газпром” приєднаються до делегації президента РФ Володимира Путіна, яка вирушить до Китаю в жовтні 2023 року.
Москва планує компенсувати збитки — 75% недоотриманого доходу через часткову відмову Європи від російського газу — коштом азійських ринків. Кремль пропонує китайським партнерам побудувати через територію Монголії трубопровід “Сила Сибіру-2” з пропускною спроможністю 50 млрд м³ на рік, повідомляє FREEДОМ.
Задовго до початку повномасштабного вторгнення в Україну Кремль використовував газовий шантаж як один із важелів впливу на країни Європейського Союзу. Десятиліттями Росія прив’язувала до себе Європу численними нитками газопроводів. Розв’язавши повномасштабну війну, кремлівський диктатор знов дістав із рукава карту газового шантажу, однак Європа не злякалася, а кинула сили на пошук альтернативних джерел.
Диверсифікація поставок, перехід на споживання газу зі США, Катару, Норвегії та країн Північної Африки, будівництво LNG-терміналів (спеціальні портові споруди, призначені для скраплення і відправки скрапленого природного газу, — ред.) і програми з енергоефективності допомагають Європі вже вдруге готуватися до зими в умовах повномасштабної війни Росії проти України.
Перед російським керівництвом постало питання — де знайти альтернативний ринок збуту блакитного палива. З вигідною пропозицією Москва звернулася до Пекіна. Ціна на російський трубопровідний газ для Китаю, обіцяють у Кремлі, буде стабільно знижуватися протягом наступних кількох років.
Експерти нагадують, що Китай, нехай і не в таких обсягах, як Росія, але все ж розвиває власний видобуток газу. Крім того, обсяг експорту в Піднебесну не перевищує 20 млрд м³ на рік. Тож прибуток від цих поставок навряд чи покриватиме отриманий раніше кредит від самого Китаю.
Поки що лише на папері проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2”, який планували прокласти через територію Монголії до Китаю. Під час останньої зустрічі Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна про досягнуті домовленості не повідомлялося.