Глибочицька вулиця, яка розташована у Шевченківському районі міста Києва, пролягає від вулиці Січових Стрільців (колишня Артема) до вулиці Нижній Вал та Вознесенського узвозу (колишня Смирнова-Ласточкіна).
Про це пише Клуб корінного киянина.
Вулиця відома з кінця XVIII ст. як частина давнього шляху від Подолу на Житомирську дорогу, який ще називали Биховською дорогою від невеликої місцини Биховщина на цій трасі.
Назва вулиці походить від струмка Глибочиця, який починався від невеликих джерел і протікав глибоким урочищем (Глибочицьким яром) між Щекавицею та Кудрявцем у бік Подолу. Вздовж русла Глибочиці і було прокладено вулицю.
Тривалий час Глибочицька була невпорядкованою, але у 1906 році її благоустроєм зайнялася міська влада й через три роки по ній були прокладені трамвайні колії.
У XIX ст. забудова складалася з типових одно-, двоповерхових дерев'яних та змішаних будинків, переважно на 3 чи 5 вікон по фасаду. За розписом вулиць Києва вулиця належала до найнижчого 4-го розряду і лише в останній чверті XIX ст. тут почалося зведення дво-, триповерхових цегляних будинків.
В другій половині XIX ст. та на початку ХХ ст. вздовж вулиці зводилися будівлі промислових підприємств: Дніпровського машинобудівного заводу Млошевського, дріжджового заводу братів Чоколових тощо. Над частиною вулиці домінували будівлі Покровського жіночого монастиря, на Глибочиці була дерев'яна брама зі входом на територію монастиря.
З 1960-х років почалась реконструкція вулиці, змінено рельєф схилу Щекавиці у місці її прилучання до Глибочицького урочища.
Історичну житлову забудову було знесено перед Олімпіадою-80. де зробили індустріальний квартал. Вулицю було відведено під забудову промисловими підприємствами.
