У 50-і рр. в Європі з’явилася мода на мікроавтомобілі, які характеризувала б простота й дешевизна.
Створити щось подібне вирішили і в Польщі — в Biuro Konstrukcji Przemysłu Motoryzacyjnego, що можна перевести як Конструкторське бюро з виробництва моторних засобів.{banner_inside}
У підсумку з’явився кумедний автомобільчик під назвою Smyk (з польської “дитя”). Головним проектувальником його став інженер К. Войчиицький. А от автором проекту унікального металевого кузова — архітектор Януш Зігадлевич. За механічну частину відповідав інженер Анжей Сгічинський.
Smyk вийшов доволі компактним: завдовжки 2950 мм, завширшки 1300 мм і заввишки 1370 мм; з колісною базою 1700 мм. Тут було два сидіння для дорослих, а позаду – ще два, для дітей. Найцікавіше, що доступ у салон забезпечували тільки одні широкі дверцята, що займали всю носову частину автомобіля і відкидалися вперед. Щось подібне можна було побачити на легендарному мікроавтомобілі BMW Isetta – тільки там двері відчинялися вбік.
Smyk приводив у рух одноциліндровий 4-тактний двигун S03 робочим об’ємом 349 см куб. — потужністю 15 к. с. при 5500 об/хв і максимальним крутильним моментом 24 Нм при 4000 об/хв. Цей мотор перекочував сюди з мотоцикла Junak, виробництво якого на той момент тільки розпочали.
Підвіска коліс — незалежна. Колісні диски складалися з двох половинок (внутрішньої з алюмінію і зовнішньої сталевої), що полегшувало шиномонтаж. Максимальна швидкість була 70 км/год, а витрата палива – 5 л на 100 км.
Оригінальний мікроавтомобіль планували випускати в місті Шецені, там же, де і мотоцикли Junak. Було навіть створено пробну партію, проте до серійного виробництва справа так і не дійшла.
До речі, польський Smyk зовні дуже схожий на мікроавтомобіль Цюндапп Янус (Zundapp Janus), розроблений відомою німецькою авіабудівною фірмою Дорньє. У цієї машини було вже двоє дверей — одна спереду, а інша ззаду. Пасажири на другому ряду сиділи спиною до руху. Двигун потужністю 14 к.с. розміщувався у центрі. Максимальна швидкість досягала 85 км/год. Ця машина вироблялася серійно: в 1957-58 рр. виготовили 6900 штук.