Гігантську акулу спіймали й позначили міткою, а всього через кілька годин після цього вчені спостерігали, як вона зіткнулася з човном.
Океан вкриває більш ніж половину поверхні планети і є домівкою для неймовірної кількості тварин. Деякі з них добре відомі науці, а інші мешкають у найглибших шарах Світового океану — його сутінковій зоні. Нам мало відомо про них, а тому вчені час від часу виловлюють морських мешканців і встановлюють на них мітки, щоб стежити й вивчати, пише Science Alert, повідомляє Фокус.
Команда вчених з Університету штату Орегон займалася тим, що відловлювала акул в океані, мітила їх мітками, а потім повертала у води "ірландського парку". З моменту, як вчені повернули тварину в океан, минуло не більше кількох годин і вчені спостерігали, як тварина зазнала нового стресу — гігантська акула (Cetorhinus maximus) зіштовхнулася з судном.
Відомо, що кадри зіткнення гігантської акули, яка перебуває під загрозою зникнення, і судна було знято на пристрій, яким було позначено акулу. Автори дослідження вважають, що ці дані надають цінну інформацію про зіткнення човнів і морських тварин в океані.
За словами провідного автора дослідження та морського біолога Тейлора Чаппла, дещо відомого їм із командою, це перше в історії науки пряме спостереження за зіткненням корабля з якоюсь морською мегафауною.
Зазначимо, що гігантські акули перебувають на межі зникнення і є фільтраторами. Простими словами, більшу частину свого життя вони проводять біля поверхні океану, відсіваючи планктон від води. Їхні більші родичі, як-от китові акули та вусаті кити, харчуються так само, але любов гігантських акул триматися близько до поверхні пов'язана з тим, що вони нерідко стають жертвами зіткнення з човнами.
За словами співавтора дослідження, фізіологічного еколога Ніколаса Пейна, той факт, що акулу атакували лише за кілька годин після встановлення на неї мітки, свідчить про те, що представники цього виду, імовірно, вразливі перед човнами. Тепер учені вважають, що зоозахисникам і дослідникам варто працювати разом, щоб мінімізувати наслідки подібних ударів.
Відомо, що протягом 6 годин після встановлення мітки самка завдовжки близько 7 метрів годувалася біля поверхні океану, лише зрідка пірнаючи. Однак одразу після зіткнення з човном вона втекла на морське дно. Учені також зазначають, що на шкірі самки залишилися видимі пошкодження від зіткнення з човном.
На відміну від її початкової активності, вона більше не їла після удару протягом 7,5. Це підкреслює, що навіть якщо зіткнення не є фатальними, вони можуть спричинити згубні зміни в поведінці та інші довгострокові наслідки, такі як травми, наголошують дослідники.
За словами Чаппла, важливо розуміти, що самі по собі зіткнення можуть не бути фатальними, проте вони змінюють поведінку морських тварин, змушуючи їх страждати від голоду. Ба більше, вчені тепер вважають, що зіткнення з човнами насправді значно поширеніші, ніж вважалося раніше.
Гігантські акули перебувають під загрозою зникнення через історичний надмірний вилов і вилов риби, а прибережні води Ірландії є одним з небагатьох місць, де вони досі збираються у великих кількостях. Тут вони харчуються сезонно, а також можуть використовувати цю територію як місце для спарювання.