За роки роботи з дітьми Ледлі дізналася, що вони дійсно дуже проникливі, причому навіть у зовсім юному віці.
«Коли я зустрічаюся з батьками, вони можуть сказати: «Ми часто сваримося, але ніколи — у присутності дітей» або «Ми дійсно конфліктуємо в нашому шлюбі, але діти не знають», — розповідає психолог. — А потім, коли я зустрічаюся з дітьми наодинці, вони кажуть так: «Я чую, як мої батьки сваряться по ночах» або «Я хвилююся, що мої батьки збираються розлучитися».
Ви можеш спробувати захистити дитину від негативу і приховати конфлікт, але, швидше за все, вона відчує це. Важливіше не залишити її наодинці зі своїми здогадками та переживаннями, а для цього доведеться відверто поговорити.
Перш ніж вирішувати, чи пускати дітей у ваші з партнером проблеми, доктор Ледлі рекомендує звернути увагу на декілька чинників. Так, дітей молодшого віку простіше захистити від поганої інформації, ніж старших. Не думайте, що якщо дитина з вигляду нічого не помічає, то так воно і є. Далеко не завжди між батьками та дитиною налагоджений досить тісний контакт, щоб вона могла з ходу розповісти їм про всі свої переживання.
Оцініть масштаб і тривалість труднощів, через які ви з партнером проходите. У кожній родині бувають складні періоди, це нормально, і не про всі з них є сенс говорити з дитиною. Але коли мова про затяжні проблеми, які до того ж впливають на всю вашу сім’ю, то діти мають право знати правду.
Спробуйте почати з простих речей і з’ясувати, що дитина знає і думає про вашу сварку. Наприклад, можете запитати: «Здається, ти чув учора, як ми з татом лаялися, тебе це турбує?». Задаючи питання, ми йдемо від самовпевненої думки, що знаємо, що дитина помітила все і як вона це інтерпретувала. Коли ви зрозумієте, що малюк чув і як він це зрозумів, то зможете правильно вибрати, що йому сказати.
Сваритися при дітях — погана звичка, але в житті все складніше, ніж в посібниках з виховання. Кожен день вам з партнером доводиться вирішувати багато побутових питань, а тут неминучі суперечки та проблеми. До того ж не у всіх сім’ях є фізична можливість поговорити наодинці, наприклад, коли сім’я живе у двох кімнатах.
За словами психолога, важливо не стільки відсутність конфліктів, скільки те, як ви спілкуєтеся. Наскільки ви є ввічливими у розмові з партнером, яку лексику використовуєте (наприклад, є фрази, які категорично не варто вимовляти під час сварки).
Люди можуть не погодитися один з одним і як і раніше говорити з повагою. Покажіть дітям, що батьки здатні сперечатися, наводити аргументи, бути емоційними, а потім повертатися до спокійної, доброзичливої поведінки в розумний проміжок часу. Це допоможе дитині моделювати хороші навички для регуляції емоцій — вона наочно побачить, що таке тримати себе в руках.
Більш того, діти будуть менш гостро реагувати на ваші конфлікти, якщо знають, що ви підійдете до суперечки з повагою і повернетеся до емоційного стану. В ідеалі після сварки вам обом варто прийти до дітей, сказати, що, на жаль, не змогли впоратися з емоціями, але ви їх любите і між вами все в порядку.
Ми часто буваємо необережні в обговоренні конфліктів у присутності дітей. Фрази: «До народження дитини все було в порядку», «Родина забирає багато сил» і тому подібні можуть змусити дітей думати, що вони — причина ваших проблем. Постарайтеся з партнером не звинувачувати один одного і не перетягувати дітей в різні сторони. Переконайте дитину, що те, що відбувається з вами, не її вина, що ніякі конфлікти не змінять вашої любові до малюка.
Після народження дітей проблеми в парі перестають бути тільки вашими. Розбираємося, чи варто приховувати від дітей конфлікти з партнером, як розмовляти з ними про проблеми у стосунках і як допомогти дитині не звинувачувати себе в сімейних негараздах.