У Росії нібито з’явився “Шахед” з електронно-оптичною голівкою самонаведення і можливістю пілотування оператором. Він має бути оснащений супутниковим зв’язком, що фактично перетворить його на далекобійний баражувальний боєприпас.
Новину про модернізацію “Шахедів” рознесли всі російські “z-воєнкори”, інформує FREEДОМ.
Про спробу приробити електронно-оптичну головку самонаведення до “Шахеда” стало відомо ще в лютому цього року, коли хакери зламали іранську компанію з виробництва дронів. Тож ця ідея точно не російська.
“Цю головку самонаведення показували й іранські фахівці своєму уряду. Тому ми говоримо про те, що тут іде чітка координація двох держав у розробках на базі “Шахед”, — зазначив авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.
Але, попри тісний зв’язок військово-промислових комплексів Ірану і РФ, за більш ніж пів року ці дрони так і не з’явилися на полі бою. Єдиний екземпляр зберігають для того, щоб показувати на виставках.
“Це насамперед інформаційний вплив: показати, що вони мають певний прогрес і таким чином воювати більше в інформаційному просторі, аніж на полі бою”, — прокоментував військовий експерт Defense Express Валерій Рябих.
По-друге, сама інформація про дрон з’явилася після візиту Путіна на пітерське підприємство “СТЦ”, яке хоч і займається дронами, але аж ніяк не “Шахедами”. Тому висока ймовірність, що БпЛА з головкою самонаведення в експозицію включили просто для кількості.
“Шахед” нібито з головкою самонаведення був просто виставлений там як експонат, серед інших. І то йдеться, найімовірніше, просто про макет”, — вважає Рябих.
Якщо ж заглиблюватися в технічні характеристики, то окрім як системою наведення дрон мало чим відрізняється від звичайного Shahed-136. Дальність польоту — 2000 км, габарити ті самі, кількість вибухівки — ті самі 50 кг. Однак МС 236 (Shahed-236), як він значиться в іранських документах, оснащений голівкою самонаведення і супутниковим зв’язком, що має дати змогу операторові керувати безпілотником на всій дальності польоту.
Однак для цього такий зв’язок потрібно забезпечити. Українські бійці вже збивали “Шахеди” з комплексами Starlink на борту, але масово отримувати ці системи зв’язку росіяни не можуть, а замінити їх особливо нічим.
“У росіян подібних засобів для передачі даних на такі відстані в реальному часі немає”, — констатував Валерій Рябих.
Втрачаючи ударні дрони десятками, щомісяця запускаючи їх по Україні, зараз російські конструкторські бюро зосереджені на трьох основних завданнях.
“Основний аспект — створити стійке до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), непомітне до засобів радіолокації, і збільшити можливість точних влучань у ціль”, — перерахував Анатолій Храпчинський.
Саме останнє завдання і покликана вирішити головка самонаведення, однак це жодним чином не рятує дрон від засобів ураження Сил оборони України. При цьому українські інженери після кожної подібної спроби модернізації одразу ж починають розробку протидії, яка часто буває готовою раніше, ніж російські саморобки.
“Перший етап — це збільшення спектра можливостей засобів РЕБ, другий — безпосереднє знищення, завдяки, припустімо, тим самим зенітним дронам, які зараз активно практикуються на розвідувальних БпЛА. Думаю, що саме завдяки зенітним дронам ми найближчим часом почнемо отримувати інформацію про перші збиті Shahed-236″, — зазначив Храпчинський.
Ще однією відповіддю на подібні розробки мають стати удари по місцях їхнього виробництва. Зокрема, тому Україні й потрібен дозвіл на удари західними ракетами по території РФ.