Бідні та багаті люди дотримуються різних життєвих принципів, які є основою їхніх фінансових успіхів чи невдач. Нерідко звички, сформовані у злиднях, залишаються з людиною на все життя, навіть якщо її матеріальне становище покращало.
Фінансова грамотність грає ключову роль у досягненні матеріального достатку. Однак багато хто стикається з укоріненими небезпечними грошовими звичками, які можуть закріпити фінансові труднощі.
Дешева їжа
Люди, які опинилися в бідності, під час виборів товарів орієнтуються на два чинники: ціну та термін придатності. Ціна має бути мінімальною, а термін зберігання — довгим. Якість? Смак? Виробник? Це для тих, хто вважає себе гурманом. Покупки робляться раз на тиждень чи рідше, часто це консерви. Свіжі фрукти, овочі — надто дорого. М’ясо? У кращому разі субпродукти.
"Зайві" гроші
Велика сума готівки у бідної людини – це нонсенс. Такі гроші потрібно терміново витратити. Людина рефлекторно йде в магазин, на ринок і витрачає все до копійки, не думаючи про те, як платитиме комуналку наступного місяця. Нерідко, вигравши мільйон, людині вдається витратити його на непотрібні речі, стаючи ще біднішими до покупки лотерейного білета.
Подарунки
Коли доросла людина не має грошей, подарунки відходять на другий план. На дні народження та Новий рік вона може дозволити собі хіба що скромні сувеніри з мас-маркету. Але в сім’ях із дітьми батьки часто прагнуть завалити їх милими презентами. Звичка компенсувати вимушену економію подарунками проявляється навіть тоді, коли дитина народжується у добробуті, але її батьки зростали у злиднях: "У мене не було, то нехай у дітей все буде".
Бухгалтерія
Звичка постійно контролювати фінанси: ви точно знаєте, скільки грошей у вас на карті та у гаманці — до копійки. Суми покупок автоматично складаються в голові, а чек завжди перевіряється. Ви знаєте досконально тарифи на комунальні послуги та їх розрахункові формули. Побоювання нестачі коштів для оплати ще довго супроводжуватиме тих, хто виріс в умовах нестачі грошей.
Предмети першої потреби
Якщо людина ледве зводить кінці з кінцями, вона купує лише те, що потрібно зараз. Ті, хто доношував одяг за старшими братами та сестрами, знають: нові джинси з’являються лише тоді, коли старі зовсім зношені. І тут парадокс — людині з "бідними" звичками шопінг зовсім не приносить задоволення. Гроші є, а витрачати їх – жаба душить.
Телеграф
