Багато популярних ліків викликають залежність, що може дуже сильно нашкодити людському організму. Серед таких препаратів виявилися бензодіазепіни, фенобарбітал, нафтизин, габапентин, а також, на подив, різні вітамінно-мінеральні комплекси і жирні кислоти в капсулах.
Нарокологі і психіатри розповіли “Лайфу” про небезпеки. Зокрема, до таких ліків входить і нурофен, пенталгін, кетанов, димедрол, корвалол, валокордин і омега-3.
Так, спирт в поєднанні з фенобарбіталом викликає ризики залежності від обох компонентів. Це обумовлено кількістю і частотою вживання.
Також при довгому вживанні барбітуратів можливий розвиток слабоумства й інших руйнівних процесів, пов’язаних з ураженням мозку, що часто проявляється у вигляді порушення інтелекту, пам’яті та мислення. Справа в тому, що ці препарати з викликають атрофію горизонтальної кори.
Бензодіазепіни небезпечні своїм високим потенціалом зловживання. При поєднанні з алкоголем вони можуть спричинити тяжкі наслідки, аж до летального результату.
Багато прихильників ЗСЖ безконтрольно вживають у величезній кількості різні вітамінно-мінеральні комплекси, а також жирні кислоти в капсулах. Це теж викликає залежність. “Посадка” на такі препарати відбувається через психологічні причини, але наслідки є фізіологічними.
Надмірне споживання знеболюючих призводить до серйозних порушень в роботі видільної системи організму, страждають печінка, нирки, шлунково-кишковий тракт і серцево-судинна система. Ці ліки викликають залежність на рівні уявного полегшення болю.
Постійне застосування нафтизину або нафазоліну викликає медикаментозний риніт. Судинозвужувальні препарати формують як психологічну, так і фізіологічну залежність – і в такому випадку “без них вже неможливо дихати”.
Людина, яка регулярно п’є гепатопротекторні ліки, може маскувати за цим проблему, яка реально існує. Природне полегшення болю люди пов’язують з прийомом препарату, “підсаджуються” на нього і в результаті не обстежуються.
Габапентин, який зазвичай призначають під час епілепсії, провокує емоційний підйом. Але в разі хвороби, наприклад, депресії – тільки стабілізує психіку, а при тривалому застосуванні ще й викликає звикання.
Так, реабілітація залежних від аптечних препаратів проходить складніше, ніж у випадку “класичних наркоманів”.
