2 лютого за новим церковним календарем ПЦУ українці відзначають церковне свято Стрітення Господнє. Раніше його святкували 15 лютого. Свято належить до числа найбільших дванадесятих церковних свят.
За релігійною традицією свято Стрітення Господнє є вшануванням важливої події, коли Діва Марія і її чоловік Йосип принесли маленького Ісуса Христа до храму. За іудейськими віруваннями на 40-й день від народження дитини потрібно було прийти до церкви і помолитися. В храмі Богоматір з Сином Божим зустрів святий Симеон, якому це було напророчено.
Стрітення Господнє знаменує важливу подію, коли Ісус Христос, який став Спасителем людства, зустрівся з вірянами.
Традиції свята
Наші предки вірили, що саме цього дня відбувається зустріч зими з весною. В давнину всі природні явища наділялися особливими силами, людськими рисами та божественними ідеалами. За традицією, в цей період визначалося, хто переможе - зима і весна. А ще наші пращури споглядали за погодою, щоб зрозуміти, чи скоро прийде потепління.
В святкуванні Стрітення міцно переплелися народні та церковні традиції. Наші предки особливе значення надавали воді та вогню. Коли на територію сучасної України прийшло християнство, вогонь замінили на запалювання свічок в храмі. Потім їх разом з водою освячують, приносять додому і зберігають протягом всього року.
Віряни вважають, що освячена цього дня вода має чудотворну і цілющу силу, тому нею обов'язково окроплюють будинок, хлів і навіть домашню худобу. Якщо в родині хтось хворів, йому давали випити кілька ковтків цієї води.
Свічками ж обкурюють всі приміщення в оселі і всю ділянку. Колись вірили, що ці свічки допомагають захиститися від нечистої сили, злих духів та навіть недоброзичливих людей.
Прикмети
йде дощ - до спекотного літа;
сильний вітер - чекайте на біду;
з дахів капає вода - буде багатий урожай меду;
ясна і тепла погода - до гарного урожаю;
сніжить - навесні будуть пізні заморозки.
Також наші предки намагалися не пити цього дня алкоголь, не сварилися, не лихословили і не вирушали в далеку подорож.