Президент США Дональд Трамп заявив, що має намір зустрітися із Сі Цзіньпіном і Путіним для обговорення скорочення військових витрат. Усі три країни, на його думку, вкладають занадто багато грошей у ядерні програми.
Ці кошти можна витратити на більш продуктивні речі, сказав Трамп. Детальніше про ініціативу президента США та реакцію на неї, розповідає FREEДOM.
Сполучені Штати мають узяти на себе ініціативу зі скорочення військових витрат, заявили в МЗС Китаю. Так у Пекіні відреагували на слова Трампа про намір провести переговори з Росією і Китаєм про скорочення військових бюджетів.
“Оскільки Сполучені Штати закликають до “Америка понад усе”, вони повинні взяти на себе ініціативу і показати приклад скорочення військових витрат”, — заявив представник МЗС Китаю Го Цзякунь.
Президент США Дональд Трамп заявив, що планує зустрітися з Путіним і Сі Цзіньпіном, щоб обговорити радикальне скорочення військових бюджетів. Він хоче переконати їх урізати наполовину витрати на армію і домогтися скорочення ядерних арсеналів. За словами Дональда Трампа, наявної ядерної зброї вистачить, щоб сто разів знищити світ, але і США, і Росія з Китаєм продовжують виробляти нову зброю.
“У нас немає причин витрачати майже трильйон доларів на військові потреби. У вас немає причин витрачати 400 мільярдів доларів — Китай збирається витратити 400 мільярдів доларів. Я скажу: ми можемо вирішити це питання, ми можемо витратити ці гроші на інші речі”, — заявив Трамп.
Таке радикальне скорочення витрат на оборону фундаментально вплине на позицію США у світі, попереджає Bloomberg. Крім того, ініціатива зіткнеться з різкою протидією з боку американських підрядників, які щорічно отримують оборонні замовлення.
“Також далеко не факт, що Китай або Росія погодяться на такі скорочення, враховуючи, що витрати США на оборону в розмірі близько 850 млрд дол. затьмарюють їхні річні витрати. Згідно з припущеннями, Китай витратив близько 230 млрд дол. на оборону в 2024 році, і перебуває в процесі масштабного розширення військових сил. Оборонний бюджет Росії на 2024 рік значно зріс від початку війни проти України, але все ще становить близько половини цієї суми”, — йдеться в публікації агентства Bloomberg.
За словами Трампа, під час його першого президентського терміну він досяг розуміння в питанні скорочення ядерного арсеналу з Путіним. Щоправда, конкретних домовленостей досягти не вдалося. Китай же на переговори про скорочення ядерної зброї не пішов.
Тепер президент США розраховує організувати тристоронню зустріч із Путіним і Сі Цзіньпіном. Але поки що в МЗС Китаю зазначили — у Вашингтона і Москви найбільша кількість ядерної зброї. А отже, вони й несуть відповідальність за роззброєння.
“Китай твердо підтримує багатосторонній механізм контролю озброєнь, основу якого забезпечує ООН, і готовий співпрацювати в цьому питанні з усіма сторонами. Скорочення арсеналів ядерної зброї має здійснюватися з урахуванням необхідності забезпечення глобальної стратегічної стабільності”, — зазначає Го Цзякунь.
У червні 2024 року було оприлюднено доповідь про ядерну зброю Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру. З документа випливає, що всі ядерні держави, зокрема США, Росія і Китай, розширили свої арсенали, а кількість оперативно розгорнутих ядерних озброєнь зросла.
Китай став світовим лідером за темпами нарощування ядерного озброєння, збільшивши кількість боєголовок за останній рік на 90 одиниць. До кінця десятиліття Китай може отримати стільки ж міжконтинентальних балістичних ракет, скільки є у Росії та США, але кількість ядерних боєголовок у Пекіна, як і раніше, буде меншою, ніж у Москви і Вашингтона, вважають аналітики. За підрахунками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, до початку 2024 року Росія розгорнула приблизно на 36 боєголовок більше, ніж роком раніше.
“Знаходяться вони на території колишнього Радянського Союзу, в основному. Їхні місця зберігання точно відомі. Якщо що, вразити їх не становить технічної складності”, — каже експерт з ракетно-ядерного озброєння Олександр Кочетков.
США і СРСР, а потім і Росія підписали кілька угод про обмеження стратегічних ядерних сил. Останньою стала СНО-III, підписана 2010 року. У лютому 2023 року Путін підписав закон про призупинення дії договору.
Вашингтон назвав це рішення великою помилкою. Чи отримає ініціатива Трампа адекватну реакцію з боку Кремля? Дії Москви доводять протилежне. Росія окупувала Запорізьку атомну електростанцію і поставила під загрозу безпеку всієї Європи. А атака російського безпілотника на укриття Чорнобильської АЕС доводить — Путін не хоче діалогу і завершення війни, заявив президент України Володимир Зеленський.