Якість головок і термін зберігання часнику залежать від того, як вчасно його викопають. Якщо запізнитися, зубчики пересихають, розпадаються або підгнивають.
Щоб визначити правильний момент для збору, радять орієнтуватися на нижнє листя – якщо воно починає жовтіти, час збирати врожай. Не варто чекати, поки рослина пожовтіє повністю, бо в цей момент ріст припиняється, коріння перестає працювати, а стебло й шийка стають м'якими.
На швидкість дозрівання впливають умови: підживлення, регулярний полив і розпушування продовжують вегетаційний період, а спека пришвидшує достигання. Часник на сонячних грядках достигає раніше, у затінку – пізніше.
За два-три тижні до збору варто припинити полив, щоб сформувалися щільні лусочки. Викопують часник у суху погоду, обережно підкопуючи лопатою на 10 см від головки. Його не витягають руками, щоб не пошкодити денце.
Якщо погода сонячна, урожай залишають просихати на грядках у ящиках протягом чотирьох днів. Якщо прогнозують дощ, треба занести його під накриття або в добре провітрюване приміщення. Удень ящики можна виносити на сонце, а ввечері повертати під дах.
Після початкового підсушування часник переносять під навіс без прямих сонячних променів, але з хорошою вентиляцією. Його сушать щонайменше місяць, не обрізаючи листя. Потім обрізають листя до 10–15 см, а коріння – до 3 мм. Часто часник не розділяють, а сплітають у коси.
Повноцінне сушіння триває два місяці. Саме воно дає змогу зберегти головки щільними, соковитими і смачними аж до весни.