Індіанці племені Дакота вигадали вираз, який якнайкраще описує будь-які життєві глухі кути: “Якщо кінь мертвий — злізь з нього”.
Цей афоризм можна застосовувати у сфері будь-яких зв’язків — робочих, дружніх, сімейних і амурних. Часто багато пар у період, коли почуття трохи вщухають, а у життя приходить побут, входять у “мертві” відносини. Деякі романи одразу приречені на провал, якісь живуть досить довго, але є кілька критеріїв, що дозволяють зрозуміти, що ваші відносини вже зжили себе і час з них виходити.
Якими можуть бути “мертві” відносини
Романи, які давно треба залишити позаду, можуть бути двох типів — бурхливі і байдужі. Спочатку визначте, який саме тип відносин у вас, а вже потім розбирайтеся, що з цим можна зробити.
Бурхливі, але “мертві” відносини зазвичай виглядають таким чином:
- у них киплять пристрасті;
- постійні скандали і сварки через дрібниці наявні у вашому житті. Причому, приводом для них може стати шкарпетка, що впала на підлогу, брудна чашка у раковині, нібито не той одяг для заходу або кинутий у бік протилежної статі ненавмисний погляд. І жоден з партнерів не йде на компроміс у важливих питаннях, немов коса натрапила на камінь;
- партнери не враховують бажання одне одного;
- кожен у парі вважає, що лише його цілі і мрії є важливими. Наприклад, вона хотіла б нове пальто прямо зараз, а він — автомобільні чохли. У результаті не буде купленим ані те, ані інше, тому що боротьба не вщухне ані на секунду;
- наявна боротьба за владу і домінацію у парі;
- демократія — це не про таку пару. Тут обидва партнери орієнтовані на авторитаризм, і сприймають лише позицію лідера у відносинах, коли один вирішує, а другий підпорядковується.
У байдужих “мертвих” відносинах усе має безтурботний і спокійний вигляд, але немає іскри, а емоції давно зникли. І це найстрашніше, хоча б тому, що ви можете роками не помічати, що відносин як таких і немає зовсім. У вас такий тип відносин якщо:
- ви відчуваєте, що живете не з коханою людиною, а з сусідом. Навіть не другом, не братом чи сестрою, а саме з сусідом. У таких парах спочатку зникає інтимна близькість, потім спільні інтереси, потім спільне проведення часу, а потім спілкування зводиться до коротких “Привіт!” і “Бувай!”;
- зникла радість від одного вигляду партнера;
- у вас немає до нього претензій, тому й немає конфліктів. Але й бачити свою другу половину ви намагаєтеся рідше, знаходячи відмовки, щоб затриматися на роботі. І вже тим більше не йдеться про те, щоб вислухати, як минув її день. Вам просто стає нецікаво цим займатися. Ви не у конфлікті, але й банальної цікавості вже немає;
- спільні заходи та захоплення напружують;
- ви дедалі рідше проводите час разом, вам важко перенести похід у кіно удвох, у кафе або у гості до друзів. Якщо ви перебуваєте у компанії, то сидите у різних кутах і спілкуєтеся з різними людьми.
Але головна ознака для усіх типів “мертвих” відносин — секс як рутина або його повна відсутність.
Раніше ви жартували на тему подружнього обов’язку, а тепер дійсно його віддаєте, оскільки усі рухи тіла у ліжку (та й не лише там) не приносять задоволення.
Перший варіант відрізняється від другого тим, що бурхливі відносини, якщо є бажання, можна спробувати полагодити, адже часткове емоційне залучення у них все ж таки залишилося. Щойно партнери вирішать свої внутрішні проблеми, усе налагодиться. Але для цього необхідні час, терпіння і обопільне бажання попрацювати над своїм союзом. Гра у одні ворота, коли один у парі думає, що у нього усе гаразд і допомога психотерапевта не потрібна, призводить до розставання. У такому разі другій половинці не варто тягнути усе на собі: як показує практика багатьох пар, одного кохання на двох не вистачає, щоб жити довго та ще й щасливо.
Байдужі відносини — це майже завжди квиток у один кінець і призводить він до розриву. Правда, багато жінок часто з ним затягують, адже життя тече досить рівномірно і спокійно, та й подруги заздрять відсутності сварок. Взагалі думка суспільства у такому випадку грає не останню роль, адже дуже складно пояснити родичам і друзям, що вас не влаштовує у цих на вигляд ідеальних відносинах. Зазвичай такі історії закінчують або коли людина закохується у когоь ще і йде на зраду, або коли щось у звичному ритмі життя починає дратувати.
Ще одна з причин відтягування кінця — це почуття провини, що виникає перед партнером.
Мовляв, “свята людина” не заслуговує на ваш відхід, їй буде боляче, вона зануриться у депресію і навіть накладе на себе руки. Саме такі думки, день у день сидять у голові, зупиняють від того, щоб поставити крапку у відносинах. Насправді стан вашого партнера не покращиться, якщо ви залишитеся. Існувати у вічному холоді, нудьзі і байдужості нереально.
А трапляється таке, що ваша друга половина тримає вас поруч за допомогою маніпуляцій. “Я без тебе помру!” — цю фразу часто чують люди, що перебувають у “мертвих” відносинах. І тут вмикається вищезгадана провина, яка призводить не до нормального життя, не до щасливого союзу, а до звички.
І, звичайно, багато людей перебувають у ілюзії того, що поодинці не впораються. Також спрацьовує народна мудрість про синицю у руках і журавля у небі. Отже, треба цінувати те, що маєте, і терпіти, терпіти, терпіти. Але, на жаль, терпіння не є вічним, і якщо дійти до точки кипіння, результат може бути просто жахливим.
А часом усі причини призводять до співзалежності, коли один з партнерів ставить на собі хрест і піклується про другого та про враження, яке пара справляє на оточуючих. Тобто виходить не роман, а його імітація заради соціального статусу та схвалення, підтримки батьків, звички і іншого.
Людина, яка обирає таку форму відносин, як стійкий батько підпорядковується обставинам і звалює на себе зобов’язання не розбивати союз, хоча з нього пішло життя. Часто така поведінка походить з дитинства, коли, дивлячись на своїх тата і маму, людина засвоює певні патерни поведінки. Можливо, вона бачила нещасну маму, яка терпіла батька заради дітей. А діти роками дивилися на батька, яким зневажала жорстока владна жінка. Потім такі ось діти-свідки виростають у нещасних дорослих і вважають, що не гідні любові і турботи без приводу, їх треба обов’язково заслужити справами і стражданням.
Тому “мертва” родина зберігається заради дітей. І у цьому полягає головна помилка батьків. Розлучення, безсумнівно, вдарить по дитині, але ще болючіше на її психіку подіє байдужість батька і матері одне до одного. Вона перенесе їх поведінку у своє майбутнє, швидше, повторивши їх шлях. Діти потребують щасливих, а не байдужих батьків без почуттів і емоцій.
Якщо ви щодня відчуваєте порожнечу у душі, відчуваєте, що зайшли у глухий кут, що вам підрізали крила, і ви готові негайно розійтися або розлучитися, щойно вам оголосять про це, настав час замислитися. А чи настільки гарні ці відносини і чи не перетворилися вони на “мертві”?
Поява захворювань — ознака того, що це сталося. У парі начебто усе гаразд, але чомусь прийшла депресія, з ніг збиває навіть звичайна застуда. Хочеться цілими днями лежати у ліжку і нічого не робити або, навпаки, поїхати кудись подалі. Можуть виникати панічні атаки на рівному місці. Психосоматика, таким чином, дає вам знак, що вже час припиняти відносини.
Не бійтеся йти з союзу, який, немов камінь, тягне вас на дно. Але перед цим спокійно і усвідомлено розберіться, щоб зрозуміти, наскільки дорогою для вас є людина, яка перебуває поруч з вами, чи є шанс щось виправити. Можливо, знадобиться допомога фахівця-психотерапевта. У будь-якому випадку рішення має залишитися виключно за вами.