Нині багато українців за кордоном знаходяться у непевному становищі. Поки триває війна, вони користуються програмами тимчасового захисту та підтримки. Та на тлі переговорів, тиску з боку США на обидві сторони й підвищеного градуса дискусій всередині багатьох країн, де скоро мають відбутися вибори, постає питання: як довго українці ще зможуть розраховувати на особливий статус в ЄС?
На жаль, багато з тих, хто опинився в Євросоюзі, поки не планують повертатися до України: життя стало стабільним, діти пішли в місцеві садочки та школи, сформувалося близьке коло спілкування тощо. Та вже через кілька місяців у багатьох зникне можливість легально залишатися в ЄС, адже скасування воєнного стану автоматично призведе до скасування європейських програм захисту та доступних зараз преференцій.
Сотні тисяч українців у найближчому майбутньому шукатимуть хоч якісь доступні способи легалізації в Євросоюзі, яких не так вже й багато.
Як зараз живуть українці в ЄС: тимчасовий захист для біженців
Тимчасовий захист в ЄС, запроваджений у березні 2022 року, передбачає право на проживання, працевлаштування, навчання, а також отримання медичної та соціальної допомоги. Фактичний розмір та обсяг допомоги встановлюється кожною державою окремо.
Українці, які виїхали після 24 лютого 2022 року, отримали захист автоматично, лише підтвердивши, що є українськими громадянами та хочуть ним скористатися, а також виконавши вказівки державних органів країни перебування. За офіційними даними статус отримали 4,3 млн осіб.
Ця програма передбачає «негайний та колективний захист великої групи переміщених осіб, які прибувають до ЄС та не мають змоги повернутися до країни свого походження». Її дію продовжено до 4 березня 2026 року. Проте за умови, що українці й надалі не зможуть повернутися додому через війну. Тобто цей тимчасовий правовий статус втрачає свою силу щойно буде скасовано воєнний стан в Україні.
Підготовку певних рішень Єврокомісія вже розпочала, щоб негайно імплементувати їх у разі зміни ситуації. Окремі країни також розробляють свої кроки, щоб, залежно від поточної політики, зменшити допомогу, інтегрувати біженців чи спонукати їх до повернення додому.
Альтернативні способи легалізації в ЄС: чи доступні вони українцям?
Оформити легальний статус потребують не лише ті українці, які отримали тимчасовий захист й можуть невдовзі його втратити, але також і ті, хто з певних причин не потрапив у цю програму. До прикладу, багато громадян України самостійно виїхали або були релоковані роботодавцями за певний час до повномасштабного вторгнення — в січні або на початку лютого 2022 року. Також за кордоном на той час перебувало багато студентів, трудових мігрантів та навіть туристів, які вирішили не повертатися через небезпеку.
Програми підтримки на ці категорії українських громадян не розповсюджувалися, проте існувала можливість отримати захист, звернувшись безпосередньо до державних органів країни перебування. На жаль, точної статистики щодо кількості таких заяв і відсотку їхнього погодження немає.
З огляду на це, за різними даними від 4,9 до 5,3 млн українців в ЄС ризикують в один момент перейти у статус нелегалів. Адже після скасування тимчасового захисту залишитися легально в ЄС у більшості з них можливості не буде. Як і права на роботу, освіту, соціальні та медичні послуги у випадку неофіційного працевлаштування чи відсутності роботи.
Проте, за побоюваннями європейських чиновників, значна кількість українців усе одно оберуть залишитися в Євросоюзі, хай навіть у сірій зоні, ніж повернутися, особливо, якщо повертатися нема куди. ЄС це загрожує потенційною міграційною кризою, українцям — новими викликами та втратою стабільного життя. Вдруге.
Громадяни України, які не потрапили під дію тимчасового захисту або втратили право на легальне перебування через його скасування, можуть легалізуватися в ЄС, скориставшись програмою репатріації.
Найдоступнішою в Європейському союзі є програма репатріації в Румунію. Актуальна для українців, бо певні частини наших територій (Бессарабія, Буковина) колись були під контролем Румунії, і там проживала значна кількість людей, що потім отримали громадянство УРСР, а пізніше України. Їхні нащадки мають право звернутися до міністерства Румунії з заявою про надання румунського громадянства на підставі територіальної приналежності та відновлення історичної справедливості. Та діяти потрібно швидко — процес оформлення займає до двох років.
Процедура спрощеного отримання громадянства Румунії протягом двох років
Громадянство Румунії далеко не те саме, що віза, дозвіл на проживання чи тимчасова посвідка, це — повноцінний статус громадянина Європейського союзу, який надає право жити, працювати й пересуватися без обмежень у всіх країнах ЄС. Назавжди. На додачу статус громадян отримують неповнолітні діти, а для прямих родичів і членів родини стає доступною легалізація за принципом возз'єднання сім'ї.
Громадянство, отримане за програмою репатріації, надає ідентичні права, проте не вимагає постійного проживання в Румунії протягом восьми років, як при натуралізації, оформлення тимчасового, постійного статусів і підтвердження платоспроможності. Процес отримання румунського громадянства триває близько двох років. Найбільше часу займає етап розгляду заяв спеціальною комісією (ANC). Після погодження заявки та урочистого принесення присяги на вірність румунському народові видається карта громадянина.
Та найскладніша частина процесу — це подання заявки, через те, що на тлі можливого скасування тимчасового захисту починає зростати кількість заявників на громадянство Румунії. Податися можна лише за попереднім записом, який розписаний на місяці наперед. Станом на зараз записатись в ANC можливо, хоч вільних дат і небагато.
Комісія й надалі очікує збільшення кількості заяв на громадянство від українців, тому налагоджує деякі організаційні процеси. Втім румунські адвокати з міграційного права визнають, що, коли українці в ЄС одночасно почнуть шукати способи легалізації, то черга на репатріацію ймовірно розтягнеться на роки, а не на кілька місяців, як зараз. Місць може не вистачити й більшість просто не встигне, тому буде змушена повернутися. Тож діяти потрібно негайно.