27 грудня зима остаточно вступає у свої права. У народному календарі цей день присвячений пам’яті святого Стефана — першомученика, якого наші предки вважали не лише зразком стійкості у вірі, а й покровителем домашнього господарства. Саме цього дня, за повір'ями, приходять найсильніші морози, що тримають землю в обіймах аж до лютого.
Степанів день — це унікальне поєднання глибокої духовності та практичних життєвих порад. Сьогодні віряни звертаються до святого з молитвами про душевний спокій, зміцнення віри та захист для своєї родини. Проте, окрім релігійного підтексту, цей день має чимало побутових правил, порушення яких, за переказами, могло позбавити родину достатку.
День кар'єрного прориву: чому 27 грудня варто шукати роботу
Попри те, що кінець грудня зазвичай асоціюється з відпочинком, народна традиція каже про протилежне. Степанів день вважається надзвичайно сприятливим часом для професійної діяльності.
Якщо ви планували:
-
почати нову важливу роботу;
- подати резюме на омріяну вакансію;
- вирішити складне професійне питання, яке довго відкладали, —
саме сьогодні енергетика дня допоможе вам отримати позитивний результат. Наші предки вірили, що праця, розпочата на Стефана, буде легкою та прибутковою.
Суворі табу Степанового дня: чому ножі та сокири під забороною
Найцікавіша і водночас найсуворіша заборона 27 грудня стосується гострих предметів. У Степанів день не можна користуватися ножами, сокирами чи навіть виделками.
Особлива пошана приділялася хлібу. Його в цей день категорично заборонялося різати. Хліб потрібно було лише ламати руками — вважалося, що використання ножа може «відрізати» удачу від дому.
Також серед заборон:
-
Важка фізична робота: Оскільки триває період різдвяних свят, будь-які надмірні зусилля вважалися недоречними.
- Шиття та вишивання: Жінкам не радили брати до рук голку, щоб не «зашити» власне щастя та не накликати самотність.
- Вогонь без нагляду: День вважався пожежонебезпечним, тому за домашнім вогнищем стежили особливо пильно.
Що робити з крихтами та навіщо пекти «колядки»
Особливу увагу приділяли залишкам їжі. Викидати хлібні крихти чи об’їдки у сміття сьогодні — до злиднів. Усе, що залишилося після обіду, слід віддати тваринам або птахам. Це вважалося актом подяки природі та гарантувало, що наступний рік буде ситим.
Традиційною стравою дня були «колядки» — невеличкі пиріжки з прісного тіста з різними начинками: сиром, грибами або ягодами. Також готували медові пряники. Важливо було не лише приготувати їх, а й пригостити близьких. Відмова від такого частування вважалася поганим знаком, що міг притягнути невдачу на цілий рік.
Ворожіння на зерні та пастуші частування
Оскільки святого Стефана вважали покровителем худоби, 27 грудня було святом для пастухів. Їх пригощали найкращими смаколиками та дякували за роботу.
Молоді дівчата ж не втрачали нагоди дізнатися про долю. Популярним було ворожіння на зерні: жменю зерна розсипали на столі й рахували. Парна кількість означала швидке весілля, а непарна — що дівчина ще рік залишиться в дівках.
Прикмети погоди: чи чекати на врожайний рік?
Природні явища на Стефана давали прогноз на кілька місяців вперед:
- Ясна погода і мороз — готуйте комори, рік буде дуже врожайним.
- Снігопад 27 грудня — влітку буде багато грибів та лісових ягід.
- Різке похолодання сьогодні — весна прийде пізно і буде холодною.
Цей день нагадує нам про важливість дбайливого ставлення до свого дому, повагу до хліба та цінність щирої праці.
