26 лютого Міжнародний валютний фонд затвердив нову кредитну програму для України на суму 8,1 мільярда доларів. Цього року Україна має отримати 3,8 мільярда чотирма траншами, перший із яких складає 1,5 мільярда.
Однак отримання цих коштів передбачає підписання українською владою меморандуму з досить суперечливими умовами.
Кабінет Міністрів зобов’язався запровадити податки на доходи з цифрових платформ на кшталт OLX, оподаткувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро, ввести ПДВ для значної частини фізичних осіб-підприємців, а також фактично скасувати мораторій на підвищення комунальних тарифів.
Уже влітку Україна має розпочати моніторинг цін на комунальні послуги та визначити їхню ринкову вартість. Як зазначає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, для пересічних українців це може обернутися суттєвим зростанням платіжок: за двокімнатну квартиру площею 60 квадратів замість 4–5 тисяч гривень в опалювальний сезон доведеться платити до 8 тисяч. Не виключають експерти й підвищення ставки ПДВ.
Величезний держборг і війна до 2027 року
Оновлений меморандум критикують навіть ті, кого зазвичай вважають "друзями МВФ". Народний депутат Ярослав Железняк назвав документ "сумішшю хотілок уряду, нехотілок від Офісу президента та дивних ідей від експертів Фонду". Він також зауважив, що в меморандумі майже відсутні реформи, зокрема в антикорупційній сфері, фінансовому моніторингу та перезавантаженні Державного бюро розслідувань.
Документ передбачає два сценарії розвитку подій для України.
Базовий сценарій виходить із того, що війна триватиме без суттєвого погіршення ситуації на фронті. У цьому разі зростання ВВП прогнозують на рівні 1,8–2,5%, інфляцію — 7,2%, а дефіцит бюджету становитиме 20% ВВП.
Негативний сценарій передбачає погіршення безпекової ситуації та подальше руйнування інфраструктури. Тоді зростання ВВП не перевищить 1,5%, інфляція сягне 10%, а дефіцит бюджету — 22–23% ВВП.
Економіст Данил Монін звертає увагу на розбіжності в оцінках державного боргу. МВФ прогнозує його на рівні 122% ВВП до кінця 2026 року, тоді як Мінфін раніше називав цифру 108% ВВП — різниця становить близько 600 мільярдів гривень.
Крім того, з оприлюднених показників випливає, що війна триватиме щонайменше до 2027 року. Якщо в червні минулого року витрати на оборону на 2026-й прогнозували на рівні 48% ВВП, то тепер вони сягають 62% ВВП.
12 структурних маяків: від податків до тарифів
У меморандумі прописано 12 структурних маяків, які має виконати Україна.
-
До кінця березня 2026 року необхідно ухвалити пакет податкових змін на 2026–2027 роки. Він має включати:
оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий податок на OLX) — ідеться про 5% із суми понад 2 тисячі євро на рік, при цьому самі платформи стануть податковими агентами;
скасування безмитного ввезення посилок до 150 євро — новий поріг поки не визначений, можливі варіанти від 40 євро до повного оподаткування, що означатиме сплату 20% ПДВ та ввізного мита;
закріплення ставки військового збору в 5% на постійній основі, а не лише на час воєнного стану;
запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців із 1 січня 2027 року, якщо їхній річний оборот перевищує поріг реєстрації, який не має перевищувати 4 мільйони гривень.
Ідея запровадження ПДВ для ФОПів викликала гостру реакцію в бізнес-середовищі. Раніше йшлося про ліміт у 1 мільйон гривень, що охопило б більшість підприємців. Хоча прем'єр-міністр Юлія Свириденко в лютому заявляла, що Кабмін не подаватиме такого законопроєкту, він опинився серед вимог МВФ.
-
Банки, що переходять у державну власність, не можна докапіталізовувати за рахунок бюджетних коштів. У разі порушення нормативів їх передаватимуть Фонду гарантування вкладів для ліквідації. Фактично це означає, що МВФ проти збільшення кількості державних банків.
-
До кінця лютого Україна мала запровадити рекомендації щодо посилення процедур призначення до наглядових рад держбанків. Це має сприяти прозорішому управлінню, особливо з огляду на скандали навколо Sense банку.
-
До кінця березня 2026 року має бути призначений новий постійний голова Державної митної служби.
-
До кінця червня 2026 року необхідно подати до парламенту зміни до Податкового кодексу щодо правил трансфертного ціноутворення відповідно до стандартів ОЕСР та імплементації Директиви ЄС проти ухилення від сплати податків. Це має запобігати виведенню капіталу через завищені відсотки за кредитами пов'язаним особам.
-
До кінця червня 2026 року слід затвердити оновлену стратегію щодо державних банків, яка передбачає їхню приватизацію.
-
У той самий термін необхідно запровадити систему нагляду за ризиками критично важливих третіх осіб.
-
Національне агентство з питань запобігання корупції має видати нові нормативні акти для ризик-орієнтованої перевірки декларацій високопосадовців у сферах із підвищеним рівнем корупційних ризиків.
-
До кінця липня 2026 року необхідно опублікувати технічний аналіз реальної вартості послуг в електро-, газо- та теплопостачанні. Як пояснив Железняк, МВФ звернув увагу на те, що Україна імпортує дорогий газ із Європи, а продає його населенню дешевше, компенсуючи різницю з бюджету. Це фактично означає згоду на скасування мораторію на підвищення тарифів.
-
До кінця грудня 2026 року має бути створений дизайн централізованого сховища даних для податкового та митного адміністрування.
-
У той самий термін необхідно посилити структуру управління Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку через створення наглядової ради.
-
До кінця грудня 2026 року слід призначити всіх членів Рахункової палати. Железняк зауважив, що МВФ чомусь надав відстрочку до кінця року, хоча реформу провели ще 2024-го.
Окремо в меморандумі зазначено, що Україна вже виконала деякі зобов’язання: ухвалила бюджет на 2026 рік, подала до парламенту проєкт нового Трудового кодексу та запровадила вирівнювання умов для платників ПДВ у держзакупівлях.
Що означають вимоги МВФ для людей і бізнесу
Найбільше запитань викликають податкові новації та перспектива зростання комунальних тарифів.
Запровадження ПДВ для ФОПів, на думку голови громадського об'єднання SAVEФОП Сергія Доротича, фактично знищує спрощену систему оподаткування. Адже ПДВ потребує складного бухгалтерського обліку, фіскальної звітності, а через часті блокування податкових накладних створює ризики великих штрафів.
Навіть якщо ліміт підвищать до 4 мільйонів гривень, під цю норму, за оцінкою Железняка, потрапить близько 100 тисяч підприємців. Водночас бюджет отримає не так уже й багато: якщо за ліміту в 1 мільйон прогнозували 40 мільярдів гривень надходжень, то тепер ця сума буде значно меншою. Для порівняння: лише на тютюновому ринку щорічно втрачається 25 мільярдів.
Доротич наголошує, що умови меморандуму виглядають як "повна капітуляція України". На його думку, бізнес масово йтиме в тінь або закриватиметься, адже до величезних витрат на резервне живлення через віялові відключення додається постійний податковий тиск.
Тарифи: що чекає на українців
В Україні досі діє мораторій на підвищення тарифів на газ, воду та опалення на час воєнного стану. Електроенергію вже підвищили до 4,32 гривні за кіловат.
Однак, за словами аналітика Юрія Корольчука, у Кабінеті Міністрів і Міненерго постійно обговорюють подальше зростання цін. Прогнозується, що електроенергія для населення дорожчатиме щороку на 20% протягом 2026–2028 років, досягнувши 7,5 гривні за кіловат.
Олег Попенко підрахував, що цьогоріч тариф на світло можуть підвищити на 85 копійок — до 5,17 гривні. Отже, споживачі з середнім місячним обсягом 200 кіловат платитимуть 1034 гривні замість 864.
Але обговорювані цифри далекі від ринкових, до яких закликає МВФ. Для бізнесу тарифи на електроенергію вже перевищили 20 гривень за кіловат. Якщо для населення встановлять такий самий рівень, 200 кіловат коштуватимуть 4 тисячі гривень. Для порівняння: генераторний струм — близько 17 гривень, тож може стати вигіднішим за мережний.
Щодо газу, то обговорюють "економічно обґрунтований" тариф для населення на рівні 11–12 гривень за кубометр (нині — 7,96 гривні). Для бізнесу газ коштує 18,9–21,2 тисячі гривень за тисячу кубів без ПДВ. Від зростання ціни на газ залежить і вартість опалення та гарячої води, адже його частка в собівартості сягає 90–95%.
Загалом, за розрахунками Попенка, платіжка за двокімнатну квартиру в 60 квадратів в опалювальний сезон може зрости з 4–5 тисяч гривень до 7–8 тисяч.
Хоча в меморандумі згадують про субсидії для вразливих верств, незрозуміло, скільки людей реально їх отримуватимуть.
Чи виконає Україна всі умови
Ярослав Железняк сумнівається, що в парламенті вистачить голосів за ухвалення багатьох непопулярних норм — зокрема податку на OLX чи ПДВ для ФОПів. Він припускає, що влада може спробувати "кинути МВФ": пообіцяти виконання, але затягувати з реальними кроками.
Уперше Фонд серед ризиків програми поряд із війною та залежністю від зовнішнього фінансування назвав "втому від реформ". Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва зазначила, що ризики для домовленостей надзвичайно високі, і успіх залежатиме не лише від міжнародної підтримки, а й від непохитної рішучості української влади впроваджувати амбітні реформи.
Серед додаткових заходів згадують і можливе підвищення ПДВ. Раніше ставку 20% хотіли збільшити до 22–23%, але тоді вирішили обмежитися підвищенням військового збору. Тепер же і збір закріплюють "назавжди", і ПДВ може зрости, що неминуче призведе до подорожчання практично всіх товарів.