Пароніми – це слова, здатні заплутати навіть носія мови, що вже казати про новачка чи того, хто тільки її вивчає. Вони звучать і пишуться майже однаково, а означають зовсім різні речі. В українській мові прикладом паронімів можна назвати прислівники "мимохідь" і "мимохіть".
Втім, попри те, що вони схожі один на одного, наче близнюки, розрізняти їх не так вже й складно. OBOZ.UA пояснює, як це зробити, на прикладі вредної кози з казки.
Отже, обидва прислівники мають дві основи. Перша в обох випадках – це "мимо", тобто оминаючи щось, обходячи стороною, недалеко від чогось. А от друга частина – це дієслівний корінь, від якого і залежить значення всього слова.
Тут другим коренем є корінь слова "ходити" (у ньому часом трапляється чергування о та і, згадайте, наприклад, іменник "всюдихід"). А отже "мимохідь" буквально означає "проходячи повз". Його легко замінити на "мимоходом".
Отже, якщо ви, як коза із казки, бігли через місточок і вхопили кленовий листочок перекусити, то це трапилось мимохідь. Ви проходили мимо, вам трапився на очі апетитний листочок, ви його вхопили.
А тут дієсловом, яке віддало свій корінь для утворення прислівника, є "хотіти". До речі, теж із чергуванням голосних о та і. Мимохіть відбувається щось, чого ми не бажали, не планували, щось стається само собою, без нашого контролю. Даний прислівник запросто заміняється синонімом "мимоволі".
Якщо повернутись до образу тієї ж кози, то якби вона, пробігаючи через той самий місточок, випадково підчепила реп’яха, то це було би мимохіть. Бігла, не помітила і отримала таку сумнівну прикрасу собі на шубу.