Надзвичайно низький рівень води в Дунаї знову оголив у Будапешті так званий Камінь голоду — Ínség-szikla. Його поява стала черговим свідченням масштабної посухи, яка цього року охопила басейн однієї з найбільших річок Європи.
Про це повідомило видання ТСН.
Камінь біля берега угорської столиці більшу частину часу прихований під водою. Побачити його можна лише після значного обміління Дунаю — коли глибина річки в цьому місці становить близько 95 сантиметрів.
Саме через цю особливість Камінь голоду вже близько століття слугує своєрідним показником критично низького рівня води. Схожі природні маркери є й в інших водоймах Центральної Європи.
Протягом останніх десятиліть Камінь голоду почав з’являтися частіше. Щонайменше сім разів його бачили за останні 23 роки. У 2026 році камінь уже виходив з-під води не менш ніж тричі.
Причини нинішнього обміління Дунаю накопичувалися протягом кількох місяців. Дослідники Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA) порівняли ситуацію в басейні річки з даними більш ніж за три десятиліття.
Від квітня до липня на значній частині територій уздовж Дунаю опадів було набагато менше за середні показники 1990–2025 років. Особливістю 2026-го стало й те, що посушливий період розпочався раніше, ніж зазвичай.
Ситуацію погіршила спека. Від червня кількість днів, коли температура перевищувала 30 °C, була більшою, ніж очікувалося. Через тривалий дефіцит опадів і високі температури ґрунти втрачали вологу. У низці районів Центральної Європи в липні вони виявилися найсухішими щонайменше від 1990 року.
Обміління Дунаю створює проблеми далеко за межами Будапешта. У басейні річки мешкають понад 80 мільйонів людей, а посуха може вдарити по сільському господарству та створити додаткове навантаження на енергетичну інфраструктуру. Низький рівень води також ускладнює річкові перевезення, від яких залежать торгівля та рух товарів.
Водночас відступ Дунаю відкриває те, що тривалий час залишалося прихованим під водою. Останніми місяцями в річці виявляли техніку часів нацистської Німеччини, британські міни періоду Другої світової війни та рештки затонулих кораблів.
«Будапешт вперше почав згадувати Камінь Голоду століття тому, в епоху, коли вона спочатку символізувала набагато більш локалізовані екологічні проблеми. Але, незважаючи на те, що ми живемо в набагато більш взаємопов’язаному світі, який краще пом’якшує ці надзвичайні ситуації, камінь все ще служить зворушливим, хоч і тривожним, знаком наших найнагальніших проблем», — йдеться в статті.