Серцевий напад може починатися різко, але не завжди розвивається за кілька хвилин. Кардіологи звертають увагу, що інфаркти умовно можуть мати гострий початок або розвиватися поступово, а певні групи людей мають вищу ймовірність такої події. До них належать не лише люди з ожирінням, а й пацієнти, які відчувають біль у грудях навіть після помірного фізичного навантаження.
У матеріалі зазначається, що гострий серцевий напад може розвиватися протягом приблизно двох годин. При такому сценарії людина часто відчуває різкий біль у грудях, який швидко стає вираженим.
Інший варіант — поступове наростання симптомів. Такий епізод може тривати до кількох годин і бути менш очевидним. Разом із дискомфортом у грудях може з’являтися утруднене дихання.
До найбільш очевидної групи ризику належать люди з ожирінням. Надлишкова маса тіла часто поєднується з гіпертонією, діабетом і порушеннями ліпідного обміну, тому серцево-судинний ризик накопичується одразу за кількома напрямами.
Ще одна група — пацієнти з артеріальною гіпертензією. Тривало підвищений тиск створює постійне навантаження на судини й серце та прискорює розвиток атеросклеротичних змін.
Високий рівень холестерину також входить до переліку важливих факторів. Особливо значення має підвищення LDL-холестерину, який пов’язаний із формуванням атеросклеротичних бляшок у коронарних артеріях.
Люди з цукровим діабетом мають вищий ризик серцево-судинних подій через ушкодження судин і часте поєднання діабету з гіпертонією та дисліпідемією.
Окремо кардіологи виділяють людей, які відчувають біль або стискання у грудях після невеликого фізичного навантаження. Такий симптом може бути ознакою того, що серцевому м’язу не вистачає кровопостачання під час збільшення потреби в кисні.
Не кожен біль у грудях означає інфаркт, але повторюваний дискомфорт на тлі навантаження не варто ігнорувати. Особливо якщо до нього приєднується задишка, слабкість або холодний піт.
Сенс виділення груп ризику полягає не в тому, щоб чекати нападу, а в тому, щоб раніше контролювати тиск, холестерин, глюкозу і вагу. Саме корекція цих факторів до появи гострих симптомів залишається основою профілактики.
