Щойно починає першити в горлі і ніс закладає, багато хто з нас робить перше, чому навчила бабуся: дістає з шафи пахучий пакетик із сухими липовими квітками. Липовий чай - один з найстаріших народних засобів, який в Україні заварюють при застуді вже не одне століття. Чим же звичайні квітки з дерева, що росте в кожному парку, заслужили таку довіру?
Що ховається в липових квітках
Липовий цвіт цінують за багатий склад. У квітках містяться флавоноїди, ефірна олія, дубильні речовини, слизові сполуки, вітамін С та органічні кислоти. Саме цей набір і пояснює, чому настій має характерний медовий аромат і м'який солодкуватий смак навіть без цукру. Квітки збирають на початку цвітіння, коли бутони тільки розкрилися, і сушать у тіні - тоді вони зберігають максимум аромату.
Важлива деталь: для чаю використовують саме квітки з приквітками, тобто ті самі «крильця», які видно на гілці. Листя липи в народних рецептах майже не застосовують.
Купуючи сухий цвіт, звертайте увагу на колір: якісна сировина має жовтувато-зелений відтінок і сильний медовий запах. Сірі, потемнілі квітки з слабким ароматом - ознака старого або неправильно висушеного збору. Зберігають липу в паперових пакетах або скляних банках подалі від вологи, і тоді вона тримає аромат до наступного літа.
Чому липу називають потогінною
Головна слава липового чаю - потогінна дія. Гарячий настій, випитий під теплою ковдрою, допомагає організму пропотіти, а разом з потом, як вважається в народній традиції, виходить і «зайве тепло». Саме тому чашку липи зазвичай п'ють на ніч, коли можна лягти і добре зігрітися.
Після такого чаювання важливо не переохолоджуватися: протяги і холодне повітря одразу після гарячого напою зводять ефект нанівець. Народна порада проста - випив, укутався, заснув.
Липа і кашель: як вона пом'якшує горло
Слизові речовини у складі квіток обволікають слизову горла, тому теплий липовий настій традиційно п'ють при сухому дратівливому кашлі і першінні. Він не «лікує» кашель у медичному сенсі, але робить ковтання приємнішим, а горло - менш роздратованим. Ефірна олія додає легкого заспокійливого аромату, через який липовий чай часто п'ють і просто для вечірнього розслаблення.
Як заварювати липовий чай правильно
Щоб напій вийшов ароматним і насиченим, варто дотримуватися кількох простих правил:
- на склянку окропу беруть столову ложку сухих квіток;
- заливають водою, що тільки-но закипіла, і накривають чашку кришкою або блюдцем;
- настоюють 10-15 хвилин, не довше - перетриманий настій гірчить;
- проціджують через ситечко, п'ють гарячим або теплим;
- мед додають лише в остиглий до теплого стану чай, щоб не втратити його аромат.
Готовий настій має золотистий колір і медовий запах. Зберігати заварений чай довше доби не варто - краще щоразу готувати свіжий.
Кому з липою варто бути обережним
Липовий цвіт вважається м'яким засобом, але і в нього є свої застереження:
- людям з алергією на пилок рослин цвітіння липи може не підійти;
- при серцево-судинних проблемах не варто пити липовий чай літрами щодня протягом тижнів - потогінний ефект дає навантаження на серце;
- вагітним і мамам, що годують, краще порадитися з лікарем перед регулярним вживанням;
- як і будь-який трав'яний напій, липу не п'ють замість призначеного лікування.
Що додати в чашку: мед, малина, м'ята
Класичне поєднання - липа з медом. Ложка меду в теплому чаї підсилює зігрівальний ефект і робить смак багатшим. Любителі ягід додають сушену або заморожену малину - вона теж традиційно вважається «зігрівальною». А кілька листочків м'яти перетворюють напій на вечірній заспокійливий ритуал.
Цікаво, що липовий чай добре смакує і холодним: влітку його п'ють як освіжаючий напій з лимоном, хоча потогінні властивості в такому вигляді вже не головне.
Липовий чай - це насамперед про тепло, аромат і домашній затишок. Чашка гарячого настою з медовим запахом навряд чи замінить ліки, але як частина вечірнього ритуалу під час застуди вона дарує саме те, чого так не вистачає хворому організму: спокій, тепло і відчуття турботи.