Знайомий звук: ви тягнете палець, чується гучне «клац» - і настає дивне полегшення. Мільйони людей клацають суглобами пальців щодня: від нудьги, під час стресу або просто за звичкою, виробленою ще в дитинстві. Одні вважають це невинною забавою, інші впевнені, що так можна зіпсувати суглоби до старості. Де правда і чи варто боротися з цією звичкою?
Звідки береться це клацання
Всередині кожного суглоба є невелика порожнина, заповнена синовіальною рідиною. Вона працює як мастило: живить хрящ і дозволяє кісткам ковзати без тертя. У цій рідині розчинені гази, переважно азот і вуглекислий газ.
Коли ви різко тягнете або згинаєте палець, об'єм суглобової порожнини швидко збільшується, а тиск у ній падає. Розчинені гази миттєво утворюють бульбашку, яка тут же лопається. Саме цей мікровибух ми і чуємо як клацання. Після «пострілу» суглобу потрібно близько двадцяти хвилин, щоб гази знову розчинилися і звук можна було повторити. Тому безперервно клацати одним і тим же пальцем не вийде, як би ви не старалися.
Чи справді це шкодить суглобам
Добра новина для любителів похрустіти: прямий зв'язок між звичкою клацати пальцями і артритом наука не підтвердила. Довготривалі спостереження за людьми, які хрустіли суглобами десятиліттями, не показали у них більшої схильності до запалення суглобів, ніж у тих, хто цього ніколи не робив. Тож страшилка про неминучий артрит - це міф.
Але це не означає, що звичка абсолютно безпечна. Ортопеди звертають увагу на кілька моментів:
- різкі рухи з великим зусиллям можуть травмувати зв'язки і м'які тканини навколо суглоба;
- у людей, які клацають пальцями агресивно і часто, іноді відзначають слабшу силу хвата і набряклість суглобів;
- постійне розтягування суглобової капсули з роками робить суглоб менш стабільним.
Головний ризик, на думку лікарів, не в самому звуці, а в силі, з якою людина «вибиває» клацання. Спокійне потягування і різкий ривок з вивертанням пальця - це зовсім різні навантаження, і саме друге травмує тканини.
Коли хрускіт має насторожити
Звичайне клацання безболісне і не супроводжується жодними відчуттями, крім короткого полегшення. Але є сигнали, за яких варто показати суглоби лікарю, а не списувати все на звичку:
- хрускіт супроводжується болем, печінням або поколюванням;
- суглоб набрякає, червоніє або стає гарячим на дотик;
- палець «заклинює» і його важко розігнути;
- ранкова скутість у кистях триває довше, ніж зазвичай.
Такі симптоми можуть говорити про запалення, пошкодження хряща або перевантаження суглоба, і тут уже потрібен огляд фахівця. Сам по собі звук без цих ознак тривоги приводом для паніки не є.
Як відучити руки від звички
Більшість людей клацають пальцями неусвідомлено, тому перший крок - помітити моменти, коли руки самі тягнуться до суглобів. Зазвичай це відбувається під час нудьги, очікування або нервового напруження. Далі допомагають прості прийоми:
- Займіть руки: еспандер, м'ячик для стискання або звичайна ручка в пальцях знімають потребу клацати.
- Робіть м'яку гімнастику: повільні кругові рухи кистями, стискання і розтискання кулаків, обережне розтягування пальців дають суглобам рух без різких ривків.
- Знімайте напругу інакше: якщо клацання пов'язане зі стресом, допоможуть глибоке дихання, коротка прогулянка або проста пауза з чаєм.
- Не «добивайте» звук: якщо клацання не вийшло з першого разу, не вивертайте палець сильніше - саме такі ривки найнебезпечніші для зв'язок.
Звичка формувалася роками, тому не чекайте, що вона зникне за один день. Але вже за пару тижнів усвідомленого контролю руки перестануть тягнутися до суглобів самі собою, і ви здивуєтеся, як рідко згадуватимете про клацання.
Підсумок простий: сам звук клацання суглобам не ворог, ворог - різкість і фанатизм. Тягніть пальці м'яко або не чіпайте їх взагалі, і ваші руки віддячать вам через багато років.