Артеріальна гіпертензія може призвести до інфаркту міокарда, інсульту, ураження нирок та органів зору, тому артеріальний тиск слід обов’язково коригувати, повідомила лікар-невролог, кандидат медичних наук Катерина Дем’янівська.
Як зазначила лікар, найчастіше вважається, що артеріальна гіпертензія, яка потребує медикаментозного лікування, діагностується при підвищенні верхнього систолічного артеріального тиску до 140 мм рт.ст. і вище та «нижнього» діастолічного артеріального тиску до 90 мм рт.ст. і вище. При цьому оптимальний артеріальний тиск — 120/80 мм рт.ст., нормальний — 120-129 і 80-84 мм рт.ст., високий нормальний — 130-139 і 85-89 мм рт.ст.
При високому нормальному артеріальному тиску слід проводити регулярні вимірювання показників та застосовувати немедикаментозні заходи щодо його зниження.
«Необхідно обмежити споживання солі до 5 г на добу, а також мінімізувати вживання м’яса та алкоголю. У раціоні має бути велика кількість овочів, свіжих фруктів, риби, горіхів, молочних продуктів низької жирності. Важливо контролювати масу тіла для запобігання розвитку ожиріння», — пояснила Дем’янівська.
Терапію лікарськими препаратами починають з артеріальної гіпертензії першого ступеня, коли показники «верхнього» тиску перебувають у рівні 140–159 і «нижнього» на позначці 90–99 мм. рт.ст.
Як доповнення за будь-якого ступеня артеріальної гіпертензії рекомендуються і немедикаментозні заходи. У зв’язку з доведеними перевагами щодо зменшення ризику серцево-судинних ускладнень усім пацієнтам, які отримують лікування при артеріальній гіпертензії, незалежно від віку та ступеня ризику слід знижувати тиск до значень менше 140/90 мм рт.ст., а за умови гарної переносимості до 130/ 80 мм рт.ст. або нижче. Людям віком 65 років і старше без старечої астенії та за умови гарної переносимості терапії рекомендується знижувати показники верхнього тиску до 130-139 мм рт.ст.
«Лікарські засоби для зниження артеріального тиску підбираються для кожного пацієнта індивідуально. У разі артеріальної гіпертензії неприпустимо приймати медикаменти без консультації лікаря, спираючись лише на поради знайомих. Замість очікуваного результату подібне самолікування може спричинити низку небезпечних побічних ефектів», — сказала лікар.
