Про те, як змінилися правила, як працюватиме виконавча служба та кому загрожує блокування рахунків, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Під ударом може опинитися більш як мільйон українців
В Україні на час воєнного стану діяли обмеження: арештовувати рахунки боржників у межах виконавчого провадження можна було тільки в тому випадку, якщо сума боргу перевищувала 100 тис. грн. Це фактично зупинило арешт рахунків боржників за комуналку, тих, хто не сплатив штраф за порушення правил дорожнього руху, тих, хто не платить аліменти.
І хоча абсолютна більшість рішень судів стосується саме комунальних боргів (тільки в 2022-му було 52 тис. судових справ щодо стягнення), заблокованими також були й інші рішення. Наприклад, за несплату аліментів, за пошкодження майна тощо. Фактично українці через суди отримували рішення, яке підтверджувало їхнє право отримати гроші, але реалізувати це рішення було практично неможливо.
Згідно з новими правилами:
- арештовувати можуть рахунок незважаючи на розмір боргу;
- після арешту можна звернутися до виконавця та розблокувати суму, що дорівнює двом мінімальним зарплатам (13,4 тис. грн).
Приватний виконавець Анатолій Телявський розповідає OBOZREVATEL: мало звертають увагу на ще одне важливе нововведення – за новими правилами боржнику залишають на рахунку 13,4 тис. грн на місяць на поточні витрати. Раніше блокували всю суму на рахунку, а якщо це єдиний рахунок боржника, на який він отримує свою зарплату, його фактично залишали без усіх коштів.
"Запроваджено мінімальну суму на рахунку, на яку не можна накласти стягнення. Раніше можна було арештувати всю суму. На жаль, у нас немає спеціалізованих рахунків, на яких були б тільки пенсійні виплати чи зарплата. Арештовували весь рахунок, і взагалі людина не могла користуватись усіма своїми коштами", – розповідає Телявський.
Проте "звільнятимуть" 13,4 тис. тільки після звернення до виконавчої служби. Частина боржників скаржиться, що разом з їхніми рахунками також арештували кошти, які вони збирали для допомоги ЗСУ. Приватний виконавець зазначає: він, як і його колеги, можуть діяти тільки в межах законодавства. Тож додатково знімати арешт із суми, що перевищує 13,4 тис. грн, не можна.
"Я теж займаюся волонтерством, відправили 15 автомобілів. Але людина має бути в реєстрі волонтерів. І якщо хтось, маючи заборгованість, збирає кошти на свій рахунок, це має бути його особиста відповідальність", – пояснює Телявський.
Нові правила вже 10 травня, наступного дня після їхнього впровадження, відчули тисячі українців. У соцмережах і на профільних форумах з'явилися повідомлення про блокування рахунків за комунальні, кредитні борги. При тому найчастіше боржники апелюють до важкої економічної ситуації через війну та несправедливі рішення виконавчої служби.
"На якій підставі банк за виконавчим документом на стягнення 100 грн блокує 100 000 грн. За тим самим документом у ПриватБанку арешт накладають на суму стягнення, інші кошти у вільному доступі. Невже софт не дозволяє заблокувати потрібну суму, а тільки повністю рахунок з усіма коштами?" – поскаржилась клієнтка ПриватБанку.
Подібні скарги залишають клієнти всіх банків. Жодна фінансова установа не має права відмовитись виконувати законні вимоги виконавця та не блокувати рахунки. Тільки в "Монобанку" заблокувати можуть рахунки 436 тис. клієнтів.
Скільки українці заборгували за комуналку і як не позбутись доступу до своїх грошей
Українці заборгували станом на початок року 81,4 млрд грн за комунальні послуги. Частина родин дійсно не має можливості платити, але левова частка – свідомо користуються можливістю не платити за комуналку та залишатись безкарними. Відключати комунальні послуги під час воєнного стану заборонено. Крім того, донедавна також практично не блокувались і банківські рахунки.
Один зі співробітників державної виконавчої служби на умовах анонімності розповів: у кращому випадку гроші вдається отримати у 2-3% випадках. Тобто з кожних 100 грн, які згідно з рішенням суду має заплатити українець, отримати вдається лише 2-3 гривні.
Згідно з офіційною статистикою, відсоток виконання рішень (не тільки за комунальними боргами, а загалом) становить усього 5%. У 2022-му із 207 млрд грн, які мали виплатити боржники, отримати вдалося всього близько 10 млрд.
"А що може зробити виконавець, коли така кількість справ? Завжди насамперед стягують кошти на рахунках у банківських установах. Але комунальні борги майже ніколи не бувають із сумою у 100 тис. грн. Тому не можна було арештовувати. Також можливе стягнення з майна боржника. Але це треба потрапити у квартиру, провести опис, накласти арешт і реалізувати майно. Уявіть, скільки в нас боржників, яка кількість із них допустить до свого майна?" – скаржиться державний виконавець у Чернігівській області.
Що робити, якщо рахунок заарештували?
Кращий варіант – не допустити судового рішення. Якщо у вас є борг, зверніться до комунального підприємства, підпишіть договір про реструктуризацію. Він дозволяє частинами сплачувати борг упродовж тривалого періоду. Головне пам'ятати, що за спожиті вами воду, газ, електроенергію, опалення в будь-якому випадку хтось має сплатити.
Різниця між водою та іншим товаром полягає лише в тому, що за, наприклад, хліб ви спочатку платите, а потім споживаєте його, а комунальні послуги треба оплачувати вже після використання. Але це не дає права використовувати й не платити.
Суди за комунальними боргами проходять за спрощеною процедурою. Перевірити, чи не відкрили виконавче провадження щодо вашої заборгованості, можна в спеціальному реєстрі. Вже після арешту рахунку єдиний спосіб повернути доступ до своїх коштів – повністю сплатити борг. Тоді виконавче провадження буде закрито, а доступ до рахунку поновлено.