Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з Російської Федерації почали масово йти західні компанії.
Споживачі не могли отримати необхідні товари через запроваджені щодо держави санкції. Саме тоді Москва почала шукати підтримку в азіатських партнерів, інформує FREEДОМ.
Тепер Російська Федерація все більше залежить від Китаю — як у політичній, так і в економічній сферах.
“Росія повернулася на Схід не тому, що захотіла цього або працювала над цим, а тому, що була змушена… І в цій вимушеності — головна залежність. У Російської Федерації немає інших опцій зараз. Російська дипломатія перебуває в певній ізоляції. Єдиний спосіб залишатися у світовому порядку денному — розвивати зв’язки з країнами, які не повернулися спиною до Росії”, — сказав науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Темур Умаров у коментарі Російській службі BBC.
КНР стала головним економічним партнером Російської Федерації. Наприклад, саме китайські автомобілі домінують на російському авторинку.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну в РФ були присутні 60 різних автобрендів. Після — залишилося всього 14: три вітчизняних і 11 китайських.
Для КНР Російська Федерація — великий і перспективний ринок збуту. Москва ж натомість пропонує виключно сировину. Однак експерти вважають, що Пекіну цього може бути недостатньо.
Як зазначає політолог Тарас Загородній, Китаю ще потрібні від Росії технології, які вони поки що не здатні розробляти.
“Наприклад, виробництво атомних підводних човнів, цього Китай ще не може робити. Я думаю, ці технології їм цікаві. Цікаві реактори на швидких нейронах, які є у “Росатома”, і якісь ще технології, які вони поки що не викачали у Росії”, — сказав Загородній.
Росія з Китаєм ведуть товарообіг із використанням своїх національних валют: рубля і юаня. Так Кремль намагається уникнути санкційних ризиків. Однак, як вважають експерти, тим самим РФ дедалі більше заганяє себе в залежність від Пекіна, адже обсяг торгівлі з іншими країнами неухильно зменшується.
Глава Кремля побував у Пекіні на економічному форумі “Один пояс — один шлях” і провів переговори з китайським лідером Сі Цзіньпіном.
Експерти вважають, російський президент міг просити про постачання озброєння. Але Китай навряд чи зважиться на такий крок. Вашингтон неодноразово попереджав Пекін про наслідки.
Жодних спільних заяв за підсумками перемовин Сі Цзіньпіна і Володимира Путіна не було. Також невідомо про підписання будь-яких двосторонніх угод.