Президент Росії Володимир Путін 9 листопада прибуває до Казахстану — це третій закордонний візит господаря Кремля з того моменту, як Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на його арешт.
Заявлена мета — зміцнення російсько-казахстанських відносин. Експерти називають ще одну — токсичному Путіну необхідно продемонструвати внутрішній російській аудиторії бурхливу міжнародну активність.
“Путін їде якраз теж для того, щоб вкотре показати своєму населенню, Росії, що він усе-таки той, кому подають руку, і його приймають у світі”, — сказав політолог Дмитро Левусь.
Крім того, за словами аналітиків, Путін хоче оцінити вплив Заходу в регіоні та упевнитися, що Астана й далі допомагатиме Москві обходити санкції. Не секрет, що товари подвійного призначення потрапляють до Росії, зокрема через Казахстан.
“Замість того, щоб загравати, давно треба було ввести вторинні санкції проти цих країн за активну допомогу в обході санкцій Росії. У цьому разі ситуація склалася б набагато кращою для України насамперед і набагато кращою для того самого ЄС і США, тому що менше довелося б надавати військової допомоги Україні. Тому що Путін, втративши можливість обходити через Казахстан та інші азійські країни, мав би набагато більші труднощі з постачанням електроніки, безпілотників та інших заборонених для ввезення в Росію товарів”, — сказав казахстанський опозиціонер, керівник інтернет-медіа БАСЕ Айдос Садиков.
У Кремлі побоюються, що західні лідери прагнуть відштовхнути від Росії її сусідів. Це питання стало особливо гострим після нещодавніх візитів до казахської столиці президента Франції Емманюеля Макрона та заступника держсекретаря США у справах Південної та Центральної Азії Дональда Лу. Під час цих переговорів йшлося, зокрема, про розширення стратегічного партнерства та співпраці в оборонно-промисловому комплексі.
“Влада Казахстану, режим Токаєва є союзником Путіна — це очевидно. Товарообіг між Казахстаном і Росією з початку війни в Україні побив усі історичні рекорди. За словами Мішустіна, Токаєв теж це підтвердив, йдеться про суму, що перевищує 26 млрд дол. — зі слів Токаєва, й перевищує 50 трлн руб. — зі слів Мішустіна. Тому говорити про багатовекторність Токаєва не доводиться. Він надає Путіну всебічну допомогу, зокрема й в обході санкцій”, — підкреслив Садиков.
За альтернативною версією експертів, Казахстан просто не хоче “сваритися” з Росією через небезпеку, яку несе країна-агресор: загальна протяжність сухопутного кордону цих країн — понад 13 тисяч кілометрів. Астана насамперед зацікавлена в розвитку відносин з більш надійними й передбачуваними партнерами: Китаєм, країнами Європейського Союзу і США, зазначають аналітики.
“Тобто, так, про якесь лавірування, зокрема для того, щоб організувати протидію російському впливу, теж ідеться. І про це, до речі, говорив і президент Казахстану Токаєв. І ось, скоріше, про такий пошук якоїсь противаги — ось це вже контакти з глобальним Заходом. Ось це так, це більш схоже”, — сказав Левусь.
Експерти додають, Казахстан давно не озирається на Кремль під час ухвалення суверенних рішень, як і (за винятком Киргизстану) вся Центральна Азія. Вплив Путіна в цьому регіоні значно ослаб.