Президент Росії Володимир Путін відвідав Киргизстан. Це перший його іноземний візит цього 2023 року. Там він бере участь у засіданні Ради глав держав СНД. Із президентом Киргизстану Садиром Жапаровим кремлівський диктатор обговорив розвиток торговельних відносин.
У поїздки Путіна до Киргизстану дві мети. По-перше, країна стала одним із головних хабів контрабанди санкційних товарів до Росії. 2022 року товарообіг між країнами зріс у 1,5 раза, а цьогоріч США запровадили санкції проти чотирьох киргизьких компаній, які допомагали обходити міжнародні обмеження щодо РФ. Друга мета Путіна — зустріч лідерів СНД. Таким чином, за одну поїздку президент РФ проведе перемовини ще й з лідерами Азербайджану і Таджикистану, повідомляє FREEдом.
Вірменія від участі в засіданні відмовилася. За словами експертів, це свідчить про серйозне ослаблення позицій Кремля.
“Стало очевидним, що Росія більше не може нікого захистити, що Росія більше не впливає на процеси ні в Центральній Азії, ні на Південному Кавказі, ні на Близькому Сході. І це розуміння призводить до того, що навіть партнери починають відвертатися від Росії та ігнорувати її, як державу, від якої можна отримати допомогу і сприяння, допомогу, або захист”, — каже політолог-міжнародник Володимир Воля.
У вересні Путін провів дві зустрічі на високому рівні: з лідерами Північної Кореї та Південного Судану. Обидві країни — диктатури з катастрофічно низьким рівнем життя населення. Також офіційні делегації Талібану не раз відвідували Москву від початку повномасштабного вторгнення. Але ж ще два роки тому Путін на рівних проводив перемовини з лідерами Франції та Німеччини. Злочинна війна Росії проти України та співпраця з іншими агресорами знищили його репутацію.
“Наразі ставлення до Путіна сформулював Макрон (президент Франції, — ред.), коли він, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, сказав, що Росія зараз — це держава, яка займає середнє значення, і вона вже не може як провідна держава перебувати серед постійних членів Ради безпеки ООН. Це, загалом, дзеркальне відображення того, як упала роль Росії та її лідера після початку повномасштабної агресії проти України”, — коментує політолог, директор Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрій Миселюк.
Після того як Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Володимира Путіна за організацію масової депортації дітей з тимчасово окупованих територій України, кремлівський диктатор не виїжджав за межі Росії. На всіх запланованих міжнародних заходах, наприклад, на саміті БРІКС, він виступав онлайн. Путін навіть відмовився від візиту до Туреччини, яка підтримує партнерські відносини з Москвою і не ратифікувала Римський статут — тобто не підкоряється рішенням Гааги. Таким чином, Україна домагається однієї зі своїх цілей — міжнародної ізоляції кремлівського режиму.
“Зрозуміло, що у нього є союзники: це “вісь зла” — Іран, Північна Корея, Сирія. Білорусь просто окупована Росією. Вони в нього є. Ще одна частина цієї “осі зла” — це ХАМАС, і в цьому немає жодних у мене сумнівів. Є країни, які загалом більш-менш підтримують, тобто не вступили до Римського статуту. Але загалом для Путіна значна частина світу вже втрачена. Далі Рада Європи каже: “Росія — це диктатура, а ти, Путін, — диктатор”. Це ще більше звужує його поле. Але нашим завдання є заганяти його за ці червоні прапорці”, — заявив народний депутат України, член української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Олексій Гончаренко.
Очікується, що 17 жовтня Путін відвідає Пекін, де відбудеться форум ініціативи КНР “Один пояс — один шлях”. Крім нього візит підтвердив президент Сербії Александар Вучич.